Baturyn – idea hetmańskiej stolicy
DOI:
https://doi.org/10.12797/KPK.05.2013.05.02Keywords:
Baturyn, Left-bank Ukraine, Hetmanate, Russia in the 16th-18th centuries, Ukrainian Cossacks, Ivan Mazepa, Kyrylo Razumovsky, Zaporizhian hetmansAbstract
Baturyn – the Idea of a Hetman Capital
The capital city of a state is a place of considerable importance – it is the centre of politics, economy, culture and religion. This was also the case in the Ukraine where the first independent contemporary Ukrainian state was formed in the middle 17th century thanks to Bohdan Khmelnytsky, the Zaporizhian hetman. The extremely complex political situation was not conducive to the state-building process and in the following years the Ukrainian lands were peculiarly divided along the line marked by the Dnieper river into the so-called Right-bank Ukraine subordinate to the Polish Republic and the Left-bank Ukraine controlled by Russia. This division was accompanied by the emergence of two hetman seats of authority. At the turn of the 18th century the capitals of the Zaporizhian hetmans dependent on Russia were located in many places, inter alia in Subotiv, Chyhyryn, Baturyn and Hlukhiv. However, it was Baturyn – the city located at the Seym river which until the second half of the 17th century constituted an extremely important frontier in the defense system of the borderlands of the Polish Republic – was to play the most important role. All of this happened thanks to the activities of two hetmans. One was Ivan Mazepa who in his attempts to create an Ukrainian state independent from Russia at the beginning of the 18th century followed his great predecessor, Bohdan Khmelnytsky. The other was Kyrylo Rozumovsky who in the middle of that century attempted to save the last shards of autonomy granted to the Ukraine by the Russian rulers. During hetman Mazepa’s tenure Baturyn was not only the political centre of all Ukrainian lands, but it was also an important cultural and religious centre. Its vibrant development was interrupted in 1708 during the Great Northern War when in his attempt to achieve independence from Russia, Mazepa supported the Swedish king, Charles XII. At that time, czar Peter I sent strong military units to Baturyn which burned the city and murdered its inhabitants. After these events, the hetman capital was located in Hlukhiv until 1750. It was not until the decision made by the Elizaveta Petrovna, the Empress of Russia that the languishing city of Baturyn regained the status of a capital and was granted to the hetman Kyrylo Rozumovsky. Soon after this, thanks to his activities the city was rebuilt – new houses and manufacturing plants were constructed, and there were plans to open a university as well. Eventually, the plans to restore Baturyn to its former glory which it enjoyed during Mazepa’s times failed, and so did the attempts to preserve the autonomy of the Ukraine within the Russian empire.
Downloads
References
Bazylow L., Historia nowożytnej kultury rosyjskiej, Warszawa 1986.
Chojnicka K., Cerkiew i car. Prawosławie rosyjskie w reformach Piotra Wielkiego, Kraków 2011, Politike. Biblioteka myśli politycznej / Ośrodek Myśli Politycznej, 78.
Encyklopedia of Ukraine, Vol. 1-3, ed. V. Kubijovyč, Toronto–Buffalo–London 1985-1993.
Gierowski J. A., Rzeczpospolita w dobie złotej wolności (1648-1763), [w:] Wielka historia Polski, t. 5, Kraków 2001.
Grzybowski S., Dzieje Polski i Litwy (1506-1648), [w:] Wielka historia Polski, t. 4, Kraków 2000.
Hetmani zaporoscy w służbie króla i Rzeczypospolitej, red. P. Kroll, M. Nagielski, M. Wagner, Zabrze 2010.
Hrycak J., Historia Ukrainy. 1772-1999. Narodziny nowoczesnego narodu, przeł. K. Kotyńska, Lublin 2000, Dzieje Krajów Europy Środkowo-Wschodniej.
Jakowenko N., Historia Ukrainy do 1795 roku, przeł. A. Babiak-Owad, K. Kotyńska, Warszawa 2011, Bliższa Europa.
Konopczyński W., Dzieje Polski nowożytnej, t. 1-2, Warszawa 1996.
Krokosz P., Iwan Mazepa i Piotr I. Wojna na uniwersały (październik – grudzień 1708 r.), „Nowa Ukraina. Zeszyty historyczno-politologiczne” 2009, z. 1-2, s. 7-28.
Krokosz P., Morze Czarne w strategicznych planach Piotra I, [w:] „Regiones euxinum spectantes”. Stosunki kulturowe, etniczne i religijne na przestrzeni dziejów, red. Ł. Gędłek, T. Krzyżowski, M. Michalski, Kraków 2012, s. 289-305.
Krupnyckyi B., Hetman Mazepa und seine Zeit (1687-1709), Leipzig 1942.
Łużny R., Stefan Jaworski – poeta nieznany, „Slavia Orientalis” R. 16, 1967, nr 4, s. 369-376.
Magocsi P. R., A History of Ukraine, Toronto–Buffalo–London 1996.
Mironowicz A., Polityka Piotra I wobec Kościoła Prawosławnego w Rosji i w Rzeczypospolitej, [w:] Cywilizacja Rosji imperialnej, red. P. Kraszewski, Poznań 2002, Poznańskie Studia Wschodoznawcze, nr 3, s. 277-294.
Prezydent Ukrainy obchodzi Dzień Jedności Ukrainy w stolicy hetmanów kozackich, [on-line] http://zik.ua/pl/news/2009/01/22/166376, 1 IV 2012.
Radyszewśkyj R., Poezja polskojęzyczna na Ukrainie w XVII wieku, Kraków 1996, Nauka dla Wszystkich, nr 478.
Serczyk W. A., Kultura rosyjska XVIII wieku, Wrocław 1984.
Serczyk W. A., Poczet władców Rosji. (Romanowowie), Londyn 1992, Historia, 6.
Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, t. 1-6, red. F. Sulimierski, B. Chlebowski, W. Walewski, Warszawa 1880-1885.
Sawczuk J., Poświęcone 300. rocznicy pamięci hetmana Iwana Mazepy, [w:] Chorągiew hetmańska Iwana Mazepy, Kraków 2008, Prace Konserwatorskie w Muzeum Narodowym w Krakowie, s. 25-54.
Stangreciuk M., Zadnieprze w planach politycznych hetmana Piotra Doroszenki w latach 1668-1671, [w:] Czyn zbrojny w dziejach narodu polskiego. Studia ofiarowane Profesorowi Januszowi Wojtasikowi w siedemdziesiątą rocznicę urodzin, red. P. Matusak, M. Plewczyński, M. Wagner, Siedlce 2004, s. 61-74.
Urwanowicz J., Piaseczynski (Piasoczyński) Aleksander, [w:] Polski Słownik Biograficzny, t. 25, Wrocław 1980, s. 800-803.
A. L., „Teplovka”. Stranica iz istorii starogo Baturina, „Kievskaâ starina” 1890, t. 31, no. 11, s. 337-345 [А. Л., „Тепловка”. Страница из истории старого Батурина, „Киевская старина” 1890, т. 31, но. 11, s. 337-345].
Bantyš-Kamenskij D., Istoriâ Maloj Rossii, č. 3: Ot izbraniâ Mazepy do uničtoženiâ Getmanstva, Moskva 1830 [Бантыш-Каменский Д., История Малой России, ч. 3: От избрания Мазепы до уничто-жения Гетманства, Москва 1830].
Bantyš-Kamenskij D., Slovarʹ dostopamâtnyh lûdej russkoj zemli, č. 4, Moskva 1836 [Бантыш-Каменский Д., Словарь достопамятных людей русской земли, ч. 4, Москва 1836].
Bilʹbasov V. A., Istoriâ Ekateriny Vtoroj, t. 2, Berlin 1900 [Бильбасов В. А., История Екатерины Второй, т. 2, Берлин 1900].
Bolotina Û. N., Poslednij getman Malorossii i voiska zaporlžskogo – graf Kirill Grigorʹevič Razumovkij, „Naukovi praci istoričnogo fakulʹtetu Zaporizʹkogo nacionalʹnogo universitetu” (Zaporіžžâ) 2009, vip. 26, s. 27-32 [Болотина Ю. Н., Последний гетман Малороссии и воиска запорлжского – граф Кирилл Григорьевич Разумовкий, „Науковi працi iсторичного факультету Запорiзького на-цiонального унiверситету” (Запоріжжя) 2009, вип. 26, s. 27-32].
Bolhovitinov Є., Vibrani praci z istoriï Kiєva, upor., vst. st. ta dodatki T. A. Ananʹєvoï, Kiєv 1995 [Болхoвiтiнов Є., Вибранi працi з iсторiï Києва, упор., вст. ст. та додатки Т. А. Ананьєвоï, Києв 1995].
Borŝak I., Slidami getʹmana Rozumovsʹkogo u Franciï, Mûnhen 1957 [Борщак I., Слiдами гетьмана Розумовського у Францiï, Мюнхен 1957].
Vasilʹčikov A., Semejstvo Razumovskih, t. 1, Sankt-Peterburg 1880 [Васильчиков А., Семейство Разумовских, т. 1, Санкт-Петербург 1880].
Voznâk M., Bendersʹka komisiâ po smerti Mazepi, [w:] Mazepa. Zbirnik, t. 1, Varšava 1938, Praci ukraїnsʹkogo naukovogo institutu, t. 46, Seriâ istorična, kn. 5, s. 106-133 [Возняк М., Бендерська комiсiя по смертi Мазепи, [w:] Мазепа. Збiрник, т. 1, Варша-ва 1938, Працi українського наукового iнституту, т. 46, Серiя iсторична, кн. 5, s. 106-133].
Vostokov A., Posolʹstvo Šaklovitogo k Mazepe v 1688 g., „Kievskaâ starina” 1890, no. 5, s. 199-226 [Востоков А., Посольство Шакловитого к Мазепе в 1688 г., „Киевская старина” 1890, но. 5, s. 199-226].
Brikner A. G., Istoriâ Petra Velikogo, Moskva 1991 [Брикнер А. Г., История Петра Великого, Москва 1991].
Geografičesko-Statističeskij Slovarʹ Rassijskoj Imperii, t. 1, sost. P. Semenov, Sankt-Peterburg 1863 [Географическо-Статистический Словарь Рассийской Империи, т. 1, сост. П. Семенов, Санкт-Петербург 1863].
Grabar І., Arhіtekturnі vzaєmozv’âzki Ukraїni z Rosієû, „Pam’âtki Ukraїni: іstorіâ ta kulʹtura” 1995, no. 1, s. 82-92 [Грабар І., Архітектурні взаємозв’язки України з Росією, „Пам’ятки України: історія та культура” 1995, но. 1, s. 82-92].
Gruševsʹkij O., Gluhiv i Lebedin (1708-1709), „Zapiski Naukovogo Tovaristva im. Ševčenka” (Lʹviv) 1909, t. 92, kn. 6, s. 21-65 [Грушевський О., Глухiв i Лебедин (1708-1709), „Записки Наукового Товариства iм. Шев-ченка” (Львiв) 1909, т. 92, кн. 6, s. 21-65].
Guržj O. I., Getʹman Ivan Skoropadsʹkij, „Uraïnsʹkij istoričnij žurnal” 1998, no. 6, s. 77-90; 1999, no. 1, s. 98-104 [Гуржй O. I., Гетьман Iван Скоропадський, „Ураïнський iсторичний журнал” 1998, но. 6, s. 77-90; 1999, но. 1, s. 98-104].
Džidžora I., Do istoriï Generalʹnoï Vijsʹkovoï Kancelâriï, „Zapiski Naukovogo Tovaristva im. Ševčenka” (Lʹviv) 1912, t. 107, kn. 1, s. 39-51 [Джиджора I., До iсторiï Генеральноï Вiйськовоï Канцелярiï, „Записки Наукового Това-риства iм. Шевченка” (Львiв) 1912, т. 107, кн. 1, s. 39-51].
Dorošenko D., Mazepa v istoričnij literaturi v žitti, [w:] Mazepa. Zbirnik, t. 1, Varšava 1938, Praci ukraїnsʹkogo naukovogo institutu, t. 46, Seriâ istorična, kn. 5, s. 3-34 [Дорошенко Д., Мазепа в iсторичнiй лiтературi в життi, [w:] Мазепа. Збiрник, т. 1, Варшава 1938, Працi українського наукового iнституту, т. 46, Серiя iсторична, кн. 5, s. 3-34].
Efimenko P., Ssylnye malorossiânie v Arhangelʹskoj gubernii 1708-1802 g., „Kievskaâ starina” 1882, t. 1, s. 391-412 [Ефименко П., Ссылные малороссияние в Архангельской губернии 1708-1802 г., „Киев-ская старина” 1882, т. 1, s. 391-412].
Zadko V., Cerkvi Baturina, „Siverânsʹkij litopis” 1996, no. 5, s. 101-105 [Задко В., Церкви Батурина, „Сiверянський лiтопис” 1996, но. 5, s. 101-105].
Inozemcev I., Graf K.G. Razumovskij v Baturine (K stoletiû so dnâ smerti), „Istoričeskij vestnik” T. 94, 1903, no. 11, s. 590-604 [Иноземцев И., Граф К.Г. Разумовский в Батурине (К столетию со дня смерти), „Исто-рический вестник” Т. 94, 1903, но. 11, s. 590-604].
Ivančenko R., Komentar naukovcâ, [w:] Mazepa — lûdina j istoričnij diâč, uporâdnik N. M. Čikalo, Kiïv 1991, s. 44-47 [Iванченко Р., Коментар наукoвця, [w:] Мазепа — людина й iсторичний дiяч, упоряд-ник Н. М. Чiкало, Киïв 1991, s. 44-47].
Ilʹčenko O., Istoriâ blagodijnosti v Ukraïni. Dosvid cerkovnogo diâča i propovidnika Danila Tuptala (Dmitriâ Rostovskogo), [w:] Gumanizaciâ navčalʹno-vihovnogo procesu: zbirnik naukovih pracʹ, vip. 53, č. 1, Slovânsʹk 2010, s. 132-138 [Iльченко O., Iсторiя благодiйностi в Украïнi. Досвiд церковного дiяча i проповiдника Данила Туптала (Дмитрiя Ростовского), [w:] Гуманiзацiя навчально-виховного процесу: збiрник наукових праць, вип. 53, ч. 1, Словянськ 2010, s. 132-138].
Kasân A. I., Baturinsʹka tragediâ ta poltavsʹka bitva u sučasnij viziï ukraïnciv i rosiân, „Visnik Čerkasʹkogo universiteta” 2009, vip. 160/161, seriâ: Istorični nauki, s. 96-105 [Касян А. I., Батуринська трагедiя та полтавська битва у сучаснiй вiзiï украïнцiв i росiян, „Вiсник Черкаського унiверситета” 2009, вип. 160/161, серiя: Iсторичнi на-уки, s. 96-105].
Kovalenko V., Mezencev V., Rezidenciâ getʹmana Ivana Mazepi na Gončarivci v Baturini, „Vіsnik Černіgіvsʹkogo deržavnogo pedagogіčnogo unіversitetu іmenі T.G. Ševčenka” 2008, vip. 52, no. 5, s. 7-14 [Коваленко В., Мезенцев В., Резиденцiя гетьмана Iвана Мазепи на Гончарiвцi в Ба-туринi, „Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка” 2008, вип. 52, но. 5, s. 7-14].
Kovalenko V., Mezencev V., Sitij Û., Elementi planuvannâ sadibi K. Rozumovsʹkogo v Baturin (za materalai arheologčnih dosldženʹ), „Vіsnik Černіgіvsʹkogo deržavnogo pedagogіčnogo unіversitetu іmenі T.G. Ševčenka” vip. 87, Černigiv 2011, no. 8, s. 3-8 [Коваленко В., Мезенцев В., Ситий Ю., Елементи планування садиби К. Розумовського в Батурин (за матералаи археологчних дослджень), „Вісник Чернігівського дер-жавного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка” вип. 87, Чернiгiв 2011, но. 8, s. 3-8].
Kovalenko V., Mezencev V., Sitij Û., Osnovni etapi rozvitku ta socialʹno-topografična struktura seredʹnovičnogo Baturina, [w:] Ukraïna na porozi XXI stolittâ. Aktualʹni pitannâ istoriï. Zbirnik naukovih pracʹ, Kiïv 1999, s. 63-74 [Коваленко В., Мезенцев В., Ситий Ю., Основнi етапи розвитку та соцiально-топогра-фiчна структура середьновiчного Батурина, [w:] Украïна на порозi XXI столiття. Актуальнi питання iсторiï. Збiрник наукових праць, Киïв 1999, s. 63-74].
Kovalenko V. V., Mezencev V. I., Sitij Û. M., Doslidžennâ getʹmansʹkoï stolici u 2009 r., [w:] Arheologični doslidžennâ v Ukraïni 2009 r., Kiïv 2010, s. 188-191 [Коваленко В. В., Мезенцев В. I., Ситий Ю. М., Дослiдження гетьманськоï столицi у 2009 р.,[w:] Археологiчнi дослiдження в Украïнi 2009 р., Киïв 2010, s. 188-191].
Kogut Z., Bilorusʹ, Rosiâ ta Ukraïna v XVI-XVIII stolittâh. Zavdannâ dlâ doslidnikiv političnoï istoriï, [w:] З. Kogut, Korinnâ identičnosti. Studiï z rannʹomodernoï ta modernoï istoriï Ukraïni, Kiïv 2004, s. 11-26 [Когут З., Бiлорусь, Росiя та Украïна в XVI-XVIII столiттях. Завдання для дослiдникiв полiтичноï iсторiï, [w:] З. Когут, Корiння iдентичности. Студiï з ранньомодерноï та модерноï iсторiï Украïни, Киïв 2004, s. 11-26].
Kogut Z., Rosijsʹkij centralizm i ukraïnsʹka avtonomiâ. Likvidaciâ Getʹmanŝini 1760-1830, Kiïv 1996 [Когут З., Росiйський централiзм i украïнська автономiя. Лiквiдацiя Гетьманщини 1760-1830, Киïв 1996].
Kogut Z., Ukraïnsʹka elita u XVIII stoltt ta iï inteґracâ v rosijsʹke dvorânstvo, [w:] Z. Kogut, Korinnâ identičnosti. Studiï z rannʹomodernoï ta modernoï istoriï Ukraïni, Kiïv 2004, s. 46-79 [Когут З., Украïнська елiта у XVIII столтт та iï iнтеґраця в росiйське дворянство, [w:] З. Когут, Корiння iдентичности. Студiï з ранньомодерноï та модерноï iсторiï Украïни, Киïв 2004, s. 46-79].
Kogut Z., Šlâhetsʹka demokratiâ v časi satoderžavstva. Političn poglâdi Grigoriâ Poletiki (1723/25 – 1784), [w:] Z. Kogut, Korinnâ identičnosti. Studiï z rannʹomodernoï ta modernoï istoriï Ukraïni, Kiïv 2004, s. 102-117 [Когут З., Шляхетська демократiя в часи сатодержавства. Полiтичн погляди Гри-горiя Полетики (1723/25 – 1784), [w:] З. Когут, Корiння iдентичности. Студiï з ранньомодерноï та модерноï iсторiï Украïни, Киïв 2004, s. 102-117].
Kogut Z. [et al.], Rozkopki zrujnovanoï sadibi Ivana Mazepi ta forteci Baturina u 2011 r., „Gomin Ukraïni” 2012, no. 21 (3453) z 29 V, s. 3-11 [Когут З. [et al.], Розкопки зруйнованоï садиби Iвана Мазепи та фортецi Батурина у 2011 р., „Гомiн Украïни” 2012, но. 21 (3453) z 29 V, s. 3-11].
Kononenko V., Svitsʹka intelektualʹna elita Getʹmanŝini u desâtilittâ modernizacijnih proektiv, „Ukraïnsʹkij istoričnij zbirnik” 2010, vip. 13, s. 83-97 [Кононенко В., Свiтська iнтелектуальна елiта Гетьманщини у десятилiття модернi-зацiйних проектiв, „Украïнський iсторичний збiрник” 2010, вип. 13, s. 83-97].
Kostomarov N. I., Mazepa. Istoričeskaâ monografiâ, Moskva 1883 [Костомаров Н. И., Мазепа. Историческая монографiя, Москва 1883].
Kruglova T. A., Ob otstavke poslednego malorossijskogo getmana K.G. Razumovskogo (1764 g.). Novoe pročtenie istočnikov, „Vestnik Moskovskogo universiteta” 2010, no. 1, seriâ 8: Istoriâ, s. 3-25 [Круглова Т. А., Об отставке последнего малороссийского гетмана К.Г. Разумовско-го (1764 г.). Новое прочтение источников, „Вестник Московского университета” 2010, но. 1, серия 8: История, s. 3-25].
Krupnicʹkij B., Z donesenʹ Kajzerlinґa 1708-1709 rr., [w:] Mazepa. Zbirnik, t. 2, Varšava 1938, Praci ukraїnsʹkogo naukovogo institutu, t. 46, Seriâ istorična, kn. 5, s. 24-35 [Крупницький Б., З донесень Кайзерлiнґа 1708-1709 рр., [w:] Мазепа. Збiрник, т. 2, Вар-шава 1938, Працi українського наукового iнституту, т. 46, Серiя iсторична, кн. 5, s. 24-35].
Krupnicʹkij B., Mazepa i švedi v 1708 r. (Na osnovi spominiv listuvannâ sučastnikiv), [w:] Mazepa. Zbirnik, t. 2, Varšava 1938, Praci ukraїnsʹkogo naukovogo institutu, t. 46, Ceriâ istorična, kn. 5, s. 3-12 [Крупницький Б., Мазепа i шведи в 1708 р. (На основi споминiв листування сучастни-кiв), [w:] Мазепа. Збiрник, т. 2, Варшава 1938, Працi українського наукового iнсти-туту, т. 46, Cерiя iсторична, кн. 5, s. 3-12].
Krupnicʹkij B. Plâni Mazepi v zvâzku z plânami Karla XII pered ukraïnsʹkim pohodom švediv, [w:] Mazepa. Zbirnik, t. 1, Varšava 1938, Praci ukraїnsʹkogo naukovogo institutu, t. 46, Ceriâ istorična, kn. 5, s. 94-105 [Крупницький Б. Пляни Мазепи в звязку з плянами Карла XII перед украïнським похо-дом шведiв, [w:] Мазепа. Збiрник, т. 1, Варшава 1938, Працi українського наукового iнституту, т. 46, Cерiя iсторична, кн. 5, s. 94-105].
Krupnicʹkij B., Švedi i naselennâ na Ukraïni v 1708-1709 rr. (Na pidstavi švedsʹkih džerel), [w:] Mazepa. Zbirnik, t. 2, Varšava 1938, Praci ukraїnsʹkogo naukovogo institutu, t. 46, Ceriâ istorična, kn. 5, s. 13-23 [Крупницький Б., Шведи i населення на Украïнiв 1708-1709 рр. (На пiдставi шведських джерел),[w:] Мазепа. Збiрник, т. 2, Варшава 1938, Працi українського наукового iн-ституту, т. 46, Cерiя iсторична, кн. 5, s. 13-23].
Kulakovsʹkij P., Čeringovo-Siverŝina u skladi Reči Pospolitoï (1618-1648), Kiïv 2006 [Кулаковський П., Черiнгово-Сiверщина у складi Речi Посполитoï (1618-1648), Киïв 2006].
Kutašov I., Deržavotvorča koncepciâ i politična diâlʹnistʹ Ivana Mazepi, [w:] Naukovi zapiski Institutu političnih i etnonacionalʹnih doslidženʹ im I.F. Kurasa NAN Ukraïni. Zbirnik naukovih pracʹ, vip. 32, Kiïv 2006, s. 26-36 [Куташов I., Державотворча концепцiя i полiтична дiяльнiсть Iвана Мазепи, [w:] Нау-ковi записки Iнституту полiтичних i етнонацiональних дослiджень iм I.Ф. Кураса НАН Украïни. Збiрник наукових праць, вип. 32, Киïв 2006, s. 26-36].
Lazarevskij A., Opisanie Staroj Malorossii, t. 2: Polk Nižinskij, Kiïv 1893 [Лазаревский А., Описание Старой Малороссии, т. 2: Полк Нижинский, Киïв 1893].
Lazarevskij A., Istoričeskij očerk Baturina, „Čteniâ v Istoričeskom obŝetve Nestora-Letopisca” (Kiev) 1892, kn. 6, s. 106-123 [Лазаревский А., Исторический очерк Батурина, „Чтения в Историческом общетве Нестора-Летописца” (Киев) 1892, кн. 6, s. 106-123].
Lazarevskij A., Opisanie Staroj Malorossii, t. 3: Priluckij polk, „Kievskaâ starina” 1900, t. 70, no. 7-8: Priloženie, s. 33-48 [Лазаревский А., Описание Старой Малороссии, т. 3: Прилуцкий полк, „Киевская стари-на” 1900, т. 70, но. 7-8: Приложение, s. 33-48].
Lenčenko V., Stolicâ Getʹmanŝini Gluhiv za planami XVIII stolittâ, „II Ukraïnsʹkij arheografičnij ŝoričnik” Kiïv 2010, vip. 13/14, s. 223-240 [Ленченко В., Столиця Гетьманщини Глухiв за планами XVIII столiття, „II Украïнський археографiчний щорiчник” Киïв 2010, вип. 13/14, s. 223-240].
Lotocʹkij A., Sprava pravosilʹnosti anatemuvannâ getʹmana Ivana Mazepi, [w:] Mazepa. Zbirnik, t. 2, Varšava 1938, Praci ukraїnsʹkogo naukovogo institutu, t. 46, Ceriâ istorična, kn. 5, s. 57-68 [Лотоцький А., Справа правосильности анатемування гетьмана Iвана Мазепи, [w:] Мазепа. Збiрник, т. 2, Варшава 1938, Працi українського наукового iнституту, т. 46, Cерiя iсторична, кн. 5, s. 57-68].
Lukomskij G., Baturinskij dvorec, ego istoriâ, razrušenie i restavraciâ, Sankt-Peterburg 1912 [Лукомский Г., Батуринский дворец, его история, разрушение и реставрация, Санкт-Петербург 1912].
Malinovsʹka R., Rogovi orkestri Rosiï ta Ukraïni, „Naukovij visnik Nacіonalʹnoї muzičnoї akademії Ukraїni іm. P.I. Čajkovsʹkogo” (Kiïv) 2009, vyp. 83, s. 89-99 [Малиновська Р., Роговi оркестри Росiï та Украïни, „Науковий вiсник Національної му-зичної академії України ім. П.I. Чайковського” (Киïв) 2009, вып. 83, s. 89-99].
Margolina I., Zagadkovij starecʹ, „Lûdina i svit” 1995, no. 7, s. 38-41 [Марголiна I., Загадковий старець, „Людина i свiт” 1995, но. 7, s. 38-41].
Matveev P., Baturinskij perevorot 13-go marta 1672 goda. (Delo getmana Demʹâna Mnogogrešnago), „Russkaâ ctarina” 1903, t. 115, s. 667-690 [Матвеев П., Батуринский переворот 13-го марта 1672 года. (Дело гетмана Демьяна Многогрешнаго), „Русская cтарина” 1903, т. 115, s. 667-690].
Macʹkіv T., Getʹman Іvan Mazepa v zahіdnʹoevropejsʹkih džerelah, 1687-1709, Mûnhen 1988 [Мацьків Т., Гетьман Іван Мазепа в західньоевропейських джерелах, 1687-1709, Мюнхен 1988].
Macʹkiv T., Knâzʹ Ivan Mazepa – getʹman Ukraïni (1639-1709), „Ukraïnsʹkij istorik” 1979, no. 1-4, s. 55-68 [Мацькiв Т., Князь Iван Мазепа – гетьман Украïни (1639-1709), „Украïнський iсторик” 1979, но. 1-4, s. 55-68].
Mezencev V., Dekor palaciv I. Mazepi v Baturini za materialami rozkopok 2009 r., [w:] Sіverŝina v іstorії Ukraїni. Zbirnik naukovih pracʹ, Kiїv–Gluhіv 2010, vip. 3, s. 151-163 [Мезенцев В., Декор палацiв I. Мазепи в Батуринi за матерiалами розкопок 2009 р., [w:] Сіверщина в історії України. Збiрник наукових праць, Київ–Глухів 2010, вип. 3, s. 151-163].
Mestečko Baturin, „Pribavlenie k Černigovskim eparhialʹnym izvestiâm” 1872, no. 23, s. 584 [Местечко Батурин, „Прибавление к Черниговским епархиальным известиям” 1872, но. 23, s. 584].
Micik Û., Getʹman Ivan Mazepa âk pokrovitelʹ Pravoslavnoï Cerkvi, [w:] Ivan Mazepa. Do 370-riččâ vid narodžennâ getʹmana Ukraïni, mecenata. Zbirnik materialiv, uklad. S. V. Butko, V. M. Bojko, N. O. Moločko, Černigiv 2009, s. 105-115 [Мицик Ю., Гетьман Iван Мазепа як покровитель Православноï Церкви, [w:] Iван Мазе-па. До 370-рiччя вiд народження гетьмана Украïни, мецената. Збiрник матерiалiв, уклад. С. В. Бутко, В. М. Бойко, Н. О. Молочко, Чернiгiв 2009, s. 105-115].
Nagornâk K. I., Deâtelʹnostʹ Obŝestva zaŝity sohraneniâ v Rossii pamâtnikov iskustva i stariny po restavracii po rekonstrukcii Baturinskogo dvorca K.G. Razumovskogo, „Siverŝina v istoriï Ukraïni” 2011, vip. 4, s. 22-24 [Hагорняк К. И., Деятельность Общества защиты сохранения в России памятников искуства и старины по реставрации по реконструкции Батуринского дворца К.Г. Разумовского, „Сiверщина в iсторiï Украïни” 2011, вип. 4, s. 22-24].
Nacіonalʹnij іstoriko-kulʹturnij zapovіdnik „Getʹmansʹka stolicâ”, [on-line] http://www.baturin-capital.gov.ua, 16 VII 2012 [Національний історико-культурний заповідник „Гетьманська столиця”, [on-line] http://www.baturin-capital.gov.ua, 16 VII 2012].
Nikolaeva N. V., Gospodskij dom M.I. Voroncova na Petergofskoj doroge, [w:] Dvenadcatye i trinadcatye otkrytye slušaniâ Instituta Peterburga. Ežegodnye konferencii po problemam peterburgovedeniâ. 2005-2006 gg., s. 1-14, [on-line] http://www.institute-spb.standardsite.ru/userdata/files/12-06_Nikolaeva.pdf, 1 IX 2012 [Николаева Н. В., Господский дом М.И. Воронцова на Петергофской дороге, [w:] Двенад-цатые и тринадцатые открытые слушания Института Петербурга. Ежегод-ные конференции по проблемам петербурговедения. 2005-2006 гг., s. 1-14, [on-line] http://www.institute-spb.standardsite.ru/userdata/files/12-06_Nikolaeva.pdf, 1 IX 2012].
N. M., Levoberežnaâ Ukraina v XV-XVII st. Očerk kolonizacii. (Okončanie), „Kievskaâ starina” 1896, t. 53, no. 6, s. 369-379 [Н. М., Левобережная Украина в XV-XVII ст. Очерк колонизации. (Окончание), „Киев-ская старина” 1896, т. 53, но. 6, s. 369-379].
Ogloblin O., Getʹman Ivan Mazepa ta jogo doba, „Zapiski Naukovogo Tovaristva im. Ševčenka” (Nû Jork Pariž–Toronto) 1960, t. 170 [Оглоблин О., Гетьман Iван Мазепа та його доба, „Записки Наукового Товариства iм. Шевченка” (Ню Йорк–Париж–Торонто) 1960, т. 170].
Osipov K., Razgrom švedskih interventov vojskami Petra I, Moskva 1951 [Осипов К., Разгром шведских интервентов войсками Петра I, Москва 1951].
Pavlenko N. I., Aleksandr Danilovič Menšikov, Moskva 1989 [Павленко Н. И., Александр Данилович Меншиков, Москва 1989].
Pavlenko S., Zagibelʹ Baturina 2 listopada 1708 r., Kiïv 2008 [Павленко С., Загибель Батурина 2 листопада 1708 р., Киïв 2008].
Pavlenko S., Ivan Mazepa, Kiїv 2003 [Павленко С., Iван Мазепа, Київ 2003].
Pavlenko S., Ivan Mazepa âk budivničij ukraïnsʹkoï kulʹturi, Kiïv 2005 [Павленко С., Iван Мазепа як будiвничий украïнськоï культури, Киïв 2005].
Pavlenko S., Otočennâ getʹmana Mazepi soratniki ta pribičniki, Kiïv 2009 [Павленко С., Оточення гетьмана Мазепи соратники та прибiчники, Киïв 2009].
Pavlenko S., Pіslâmazepinsʹka doba Baturina, „Siverânsʹkij litopis” 2006, nо. 4, s. 15-36 [Павленко С., Післямазепинська доба Батурина, „Сiверянський лiтопис” 2006, но. 4, s. 15-36].
Perelik pam’âtok NKIZ „Getʹmansʹka stolicâ”, [on-line] http://www.baturin-capital.gov.ua/monuments/22-listofpamyatok/138-listofpamyatok.html, 16 VII 2012 [Перелiк пам’яток НКIЗ „Гетьманська столиця”, [on-line] http://www.baturin-capital.gov.ua/monuments/22-listofpamyatok/138-listofpamyatok.html, 16 VII 2012].
Pisarenko K. A., Imperatrica Elizaveta Petrovna (mify i realʹtostʹ), „Voprosy istorii” 2012, no. 6, s. 152-165 [Писаренко К. А., Императрица Елизавета Петровна (мифы и реальтость), „Вопросы истории” 2012, но. 6, s. 152-165].
Polonsʹka-Vasilenko N. Istoriâ Ukraïni, t. 2: Vid seredini XVII stolittâ do 1923 roku, Kiïv 1995 [Полонська-Василенко Н. Iсторiя Украïни, т. 2: Вiд середини XVII столiття дo 1923 року, Киïв 1995].
Popelʹnicʹka O., P’âtʹ getʹmansʹkih rezidenicj. Subotiv, Čigirin, Baturin, Glugiv, Kozelecʹ: informaciâ istoričnih džerel, [w:] Istoriko-geonrafični doslidženiâ v Ukraïni, no. 8, Kiïv 2005, s. 50-83 [Попельницька О., П’ять гетьманських резиденiцй. Суботiв, Чигирин, Батурин, Глугiв, Козелець: iнформацiя iсторичних джерел, [w:] Iсторико-геонрафiчнi дослiджения в Укрaïнi, но. 8, Киïв 2005, s. 50-83].
Reva L. G., Dmitro Tuptalo u svitli ukraïnsʹkogo literaturnogo baroko, [w:] Siverŝina v istoriï Ukrïani. Zbirnik naukovih pracʹ, vip. 3, Kiïv–Gluhіv 2010, s. 148-151 [Рева Л. Г., Дмитро Туптало у свiтлi украïнського лiтературного бароко, [w:] Сiверщи-на в iсторiï Укрïани. Збiрник наукових праць, вип. 3, Киïв–Глухів 2010, s. 148-151].
Reєnt O. P., Kolâda I. A, Usi getʹmani Ukraïni, Harkiv 2008 [Реєнт О. П., Коляда I. А, Усi гетьмани Украïни, Харкiв 2008].
Rizničenko V., Ostannij getmann Ukraïni Kirilo Rozumovsʹkij, [w:] Z-pid bulavi – pid koronu. Druga polovina XVIII st., upor. avt. peredm. O. K. Strukevič, red. kol. V. A. Smolij [et al.], Kiïv 2002, s. 288-302 [Рiзниченко В., Останнiй гетманн Украïни Кирило Розумовський, [w:] З-пiд булави – пiд корону. Друга половина XVIII ст., упор. авт. передм. О. К. Струкевич, ред. кол. В. А. Смолiй [et al.], Киïв 2002, s. 288-302].
Rizničenko V. Pilip Orlik (getʹman-emigrant). Jogo žittâ j diâlʹnistʹ, Kiïv 1918 [Рiзниченко В. Пилип Орлик (гетьман-емiгрант). Його життя й дiяльнiсть, Киïв 1918].
Rusina O., Z istoriï vhoždennâ Černigovo-Siverŝini do skladu Rosiï, „Uraïnsʹkij istoričnij žurnal” 1989, no. 3, s. 91-99 [Русiна О., З iсторiï вхождення Чернiгово-Сiверщини до складу Росiï, „Ураïнський iсторичний журнал” 1989, но. 3, s. 91-99].
Sanin G. A., Bogdan Hmelʹnickij i Ivan Mazepa, „Trudy instituta rossijskoj istorii” 2006, vyp. 6, s. 65-98 [Санин Г. А., Богдан Хмельницкий и Иван Мазепа, „Труды института российской исто-рии” 2006, вып. 6, s. 65-98].
Sinickij L. Putešestvie v Malorossiû akademika Gilʹdenštedta i kn. I.M. Dolgorukogo. (Okončanie), „Kievskaâ starina” 1893, t. 41, no. 4, s. 29-49 [Синицкий Л. Путешествие в Малороссию академика Гильденштедта и кн. И.М. Дол-горукого. (Окончание), „Киевская старина” 1893, т. 41, но. 4, s. 29-49].
Sitij I., Baturin dobi Іvana Mazepi, „Siverânsʹkij litopis” 2000, no. 3, s. 36-46 [Ситий I., Батурин доби Івана Мазепи, „Сiверянський лiтопис” 2000, но. 3, s. 36-46].
Sitij Û., Mironenko L., Dekorativni kahli z ozdoblennâ novoviâvlenoï sporudi palacovogo kompleksu Ivana Mazepi na Gončarivci, „Siverânsʹkij litopis” 2010, no. 4-5, s. 11-15 [Ситий Ю., Мироненко Л., Декоративнi кахлi з оздоблення нововиявленoï споруди па-лацового комплексу Iвана Мазепи на Гончарiвцi, „Сiверянський лiтопис” 2010, но. 4-5, s. 11-15].
Sokirko O. G., Žoldacʹki formuvannâ v Getʹmanŝini 1669-1756 rr., „Ukraïnsʹkij istoričnij žurnal” 2006, no. 4, s. 64-77 [Сокирко О. Г., Жолдацькi формування в Гетьманщинi 1669-1756 рр., „Украïнський iсторичний журнал” 2006, но. 4, s. 64-77].
Sokirko O., Ŝe raz pro peredumovi ta pričini povstannâ Ivana Mazepi 1708 r., [w:] Getʹman Ivan Mazepa: postatʹ, otočennâ, epoha. Zbirnik naukovih pracʹ, vidp. red. V. A. Smolij, vidp. sekr. O. O. Kovalevsʹka, Kiïv 2008, s. 81-92 [Сокирко O., Ще раз про передумови та причини повстання Iвана Мазепи 1708 р., [w:] Гетьман Iван Мазепа: постать, оточення, епоха. Збiрник наукових праць, вiдп. ред. В. А. Смолiй, вiдп. секр. О. О. Ковалевська, Киïв 2008, s. 81-92].
Solovʹev S. M., Istoriâ Rossii s drevnejših vremen, kn. 7, t. 14, Moskva 1991 [Соловьев С. М., История России с древнейших времен, кн. 7, т. 14, Москва 1991].
Strukevič O. K., Ukraïnsʹka „naciâ do nacionalizmu”. Pošuki kriteriïv identičnosti v Ukraïni-Getʹmanŝini XVIII st., „Uraïnsʹkij istoričnij žurnal” 1999, no. 6, s. 17-33 [Струкевич О. К., Украïнська „нацiя до нацiоналiзму”. Пошуки критерiïв iдентичностi в Украïнi-Гетьманщинi XVIII ст., „Ураïнський iсторичний журнал” 1999, но. 6, s. 17-33].
Subtelʹnij O., Mazepinci. Ukraïnsʹkij separatizm na počatku XVIII st., Kiïv 1994 [Субтельний О., Мазепинци. Украïнський сепаратизм на початку XVIII ст., Киïв 1994].
Suholit N., Ukraïnsʹko-rosijskʹki vidnosini periodu pivničnoï vijni 1700-1721 rr. u prâcâh Feofana Prokopoviča, „Ukraïnsʹkij Istoričnij Žurnal” 2011, no. 14, s. 252-260 [Сухолiт Н., Украïнсько-росiйскьки вiдносини перiоду пiвнiчноï вiйни 1700-1721 рр. у пряцях Феофана Прокоповича, „Украïнський Iсторичний Журнал” 2011, но. 14, s. 252-260].
Sušinsʹkij B., Kozacʹki voždi Ukraïni. Istoriâ Ukraïni v obrazah ïï voždiv ta polkovodciv XV-XIX stolitʹ, Odesa 1998 [Сушинський Б., Козацькi вождi Украïни. Iсторiя Украïни в образах ïï вождiв та полко-водцiв XV-XIX столiть, Одеса 1998].
Tairova-Âkovleva T. G., Ivan Mazepa i Rossijskaâ imperiâ. Istoriâ „predatelʹstva”, Moskva 2011 [Таирова-Яковлева Т. Г., Иван Мазепа и Российская империя. История „предательст-ва”, Москва 2011].
Tokarєv S., Novoviâvleni dokumenti pro diâlʹnistʹ „Ekspediciї Baturinsʹkogo ta Gluhivsʹkogo budivnictva” na počatku 50-h rr. XVIII st., „Siverânsʹkij arhiv. Naukovij ŝoričnik” (Černigiv) 2008, vip. 2, s. 21-27 [Токарєв С., Нововиявленi документи про дiяльнiсть „Експедицiї Батуринського та Глухiвського будiвництва” на початку 50-х рр. XVIII ст., „Сiверянський архiв. На-уковий щорiчник” (Чернiгiв) 2008, вип. 2, s. 21-27].
Tomašivsʹkij S., Iz zapisok Karolincïv pro 1708/9 r., „Zapiski Naukovogo Tovaristva im. Ševčenka” (Lʹviv) 1909, t. 92, kn. 6, s. 66-92 [Томашiвський С., Iз записок Каролинцïв про 1708/9 р., „Записки Наукового Товариства iм. Шевченка” (Львiв) 1909, т. 92, кн. 6, s. 66-92].
Troickij S. M., Hozâjstvo krupnogo sanovnika Rossii v pervoj četverti XVIII v. (po arhivu knâzâ A.D. Menšikova), [w:] Rossiâ v period reform Petra I, red. kol. N. I. Pavlenko, L. A. Nikiforov, M. Â. Volkov, Moskva 1973, s. 215-248 [Троицкий С. М., Хозяйство крупного сановника России в первой четверти XVIII в. (по архиву князя А.Д. Меншикова), [w:] Россия в период реформ Петра I, ред. кол. Н. И. Павленко, Л. А. Никифоров, М. Я. Волков, Москва 1973, s. 215-248].
Umanecʺ F. M., Getman Mazepa. Istoričeskaâ monografiâ, Sankt-Peterburg 1897 [Уманецъ Ф. М., Гетман Мазепа. Историческая монография, Санкт-Петербург 1897].
Findejzen N. N., Očerki po istorii muzyki v Rossii s drevnejših vremen do konca XVIII veka, vyp. 4, Moskva 1928 [Финдейзен Н. Н., Очерки по истории музыки в России с древнейших времен до конца XVIII века, вып. 4, Москва 1928].
Haramovič K. V., Malorossijskoe vliânie na velikorusskuû cerkovnuû žiznʹ, t. 1, Kazanʹ 1914 [Харамович К. В., Малороссийское влияние на великорусскую церковную жизнь, т. 1, Ка-зань 1914].
Hižnâk Z. I., Manʹkivsʹkij V. K., Istoriâ Kiєvo-Mogilânsʹkoï akademiï, Kiïv 2008 [Хижняк З. I., Манькiвський В. К., Iсторiя Києво-Могилянськоï академiï, Киïв 2008].
Capenko M., Arhitektura Levoberežnoj Ukrainy XVII-XVIII vekov, Moskva 1967 [Цапенко М., Архитектура Левобережной Украины XVII-XVIII веков, Москва 1967].
Capko Û., Muzična spadŝina Rozumovsʹkih, „Solvo Getʹmansʹkoï stolici” 2009, no. 1(14), s. 6 [Цапко Ю., Музична спадщина Розумовських, „Солво Гетьманськоï столицi” 2009, но. 1(14), s. 6].
Černigivŝina. Enciklopedičnij dovidnik, Kiïv 1990 [Чернiгiвщина. Енциклопедичний довiдник, Киïв 1990].
Čečin S., Mitropolit Stefan Âvorsʹkij ta getʹman Ivan Mazepa, „Nižinsʹka starovina” 2005, no. 1, s. 78-101 [Чечин С., Митрополит Стефан Яворський та гетьман Iван Мазепа, „Нiжинська ста-ровина” 2005, но. 1, s. 78-101].
Čuhlib T., Kozaki ta âničari. Ukraïna u hristiânsʹko-musulʹmansʹkih vijnah 1500-1700 rr., Kiïv 2010 [Чухлiб Т., Козаки та яничари. Украïна у християнсько-мусульманських вiйнах 1500-1700 рр., Киïв 2010].
Čuhlib T. V., Mazepinsʹka Ukraïna miž Rosijsʹkoû ta Švedsʹkoû koronami. Dileta viboru protekciï, „Ukraïnsʹkij istoričnij žurnal” 2009, no. 2, s. 16-39 [Чухлiб Т. В., Мазепинська Украïна мiж Росiйською та Шведською коронами. Дилета вибору протекцiï, „Украïнський iсторичний журнал” 2009, но. 2, s. 16-39].
Šumilina O. A., Duhovna tvorčistʹ Andriâ Račinsʹkogo. Tekstologični problemi doslidžennâ, „Muzične mistectvo. Zbirnik naukovih statej” (Donecʹk-Lʹviv) 2009, vip. 9, s. 47-55 [Шумiлiна О. А., Духовна творчiсть Андрiя Рачинського. Текстологiчнi проблеми до-слiдження, „Музичне мистецтво. Збiрник наукових статей” (Донецьк-Львiв) 2009, вип. 9, s. 47-55].
Šumilina O. A., O stilevoj specifike dvuhhornyh fug M. Berezovskogo (na primere novonajdennyh koncertov), „Muzične mistectvo. Zbirnik naukovih statej” (Donecʹk–Lʹviv) 2010, vip. 10, s. 150-165 [Шумiлiна О. А., О стилевой специфике двуххорных фуг М. Березовского (на примере новонайденных концертов), „Музичне мистецтво. Збiрник наукових статей” (До-нецьк–Львiв) 2010, вип. 10, s. 150-165].
Šutoj V., Narodnaâ vojna na Ukraine protiv švedskih zahvatčikov v 1708-1709 godah, „Voprosy istorii” 1949, no. 7, s. 9-27 [Шутой В., Народная война на Украине против шведских захватчиков в 1708-1709 го-дах, „Вопросы истории” 1949, но. 7, s. 9-27].
Âkovleva T., Ruïna Getʹmanŝini. Vid Pereâslavsʹkoï radi-2 do Andrusivsʹkoï ugodi (1659-1667), Kiïv 2003 [Яковлева Т., Руïна Гетьманщини. Вiд Переяславськоï ради-2 до Андрусiвськоï угоди (1659-1667), Киïв 2003].
Âkovliv A., Kinecʹ avtonomiï Ukraïni, [w:] Z-pid bulavi – pid koronu. Druga polovina XVIII st., upor. avt. peredm. O. K. Strukevič, red. kol. V. A. Smolij [et al.], Kiïv 2002, s. 265-274 [Яковлiв А., Кiнець автономiï Украïни, [w:] З-пiд булави – пiд корону. Друга половина XVIII ст., упор. авт. передм. О. К. Струкевич, ред. кол. В. А. Смолiй [et al.], Киïв 2002, s. 265-274].
Downloads
Published
Issue
Section
License
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
How to Cite
