Lwów i jego mieszkańcy w latach 1847-1850 w świetle „Pamiętników” Ksawery z Brzozowskich Grocholskiej

Анотація

ЛЬВІВ ТА ЙОГО МЕШКАНЦІ 1847-1850 РР. У СВІТЛІ ТАК ЗВАНИХ «МЕМУАРІВ» КСАВЕРИ ҐРОХОЛЬСЬКОЇ, УРОДЖЕНОЇ БЖОЗОВСЬКОЇ 

Метою цієї статті було поміркувати над тим, у якому світлі так звані «Мемуари» Ксавери Ґрохольської, уродженої Бжозовської (1807-1872), подільської поміщиці, укла- дені під такою назвою архієпископом Зигмунтом Щенсним Фелінським, відтворюють життя польської аристократії та шляхти у Львові в перші роки після подій, названих в історіографії Галицьким повстанням (Галицькою різаниною). Це особливий погляд на її біографію з багатьох причин. По-перше, згадане джерело є компіляцією спога- дів графині та незбережених фрагментів її листування з її найближчим оточенням. По-друге, це погляд людини, яка пізнає львівське дворянсько-шляхетське середовище особливим чином через заангажованість у благодійну діяльність. По-третє, згаданий документ показує внутрішній світ графині, її допомога дітям-жертвам Галицького пов- стання 1846 р., які перебували у Львові, а також показує атмосферу в місті в перші роки після цієї події. У статті накреслено портрет графині та обговорюється специфіка джерела, яке стало орієнтиром для міркувань. Окрім того, описано найважливіші починання у її благодійній діяльності під час перебування у Львові. Йдеться про купівлю житлового будинку для потреб сирітського притулку, що будувався при монастирі се- стер Сакре-Кер у Львові (Згромадження Сестер Найсвятішого Серця Ісуса), просвіт- ницьку діяльність та кошти утримання незаможних дівчат, що проживали у інтерна- ті при цьому ж монастирі та доброчинна діяльність на користь патріотичних діячів, ув’язнених у львівській тюрмі т. зв. Маґдалєнці та їх родин.