Problem niepodległościowych aspiracji Ukraińców w publicystyce polskich mesjanistów lat 30. XX wieku

Анотація

Справа національно-визвольних прагнень українців у публіцистиці польських месіаністів у 30-ті роки XX ст.

Більшість представників польського месіанізму міжвоєнної доби гуртувалась навколо Єжи Брауна та редакції варшавського громадсько-політичного і літературномистецького двотижневика „Зет” (1932–1939), редактором котрого він був. Серед неодноразово порушуваних тем на його ламах фігурувала справа національно-визвольних прагнення українців. Є. Браун та його співпрацівники не відмовляли українцям права до державного суверенітету, проте зазначали, що їм слід прийняти неподільність кордонів ІІ Речі Посполитої. Взамін за це польські месіаністи погоджувались підтримати українців у відвоюванні земель на схід від ріки Збруч. Таким чином вони зазначали, що лише збройне зіткнення в змозі вирвати Україну з-під радянського панування. Критикували вони й надії тих українських середовищ, що розраховували на німецьку допомогу, підкреслюючи той факт, що німецька політика щодо українського питання має вичікувальне спрямування і не передбачає в майбутньому створення незалежної української держави. Надто вони підкреслювали, що німці на відміну від поляків не мають емоційних зв’язків із українцями, тому не неохоче підійматимуть рішучі дії задля їх політичних інтересів. Однак програму співробітництва не втілено в життя з огляду на вороже ставлення з боку переважної більшості українських еліт відносно політики польської держави та відсутність серед них сильного угрупування готового поступитися територіальними претензіями щодо так званої „Східної Малопольщі”. Крім того дії сусідніх держав, особливо гітлерівської Німеччини, призвели до того, що країни і народи Центральної та Східної Європи мусили пристосовуватися до низки динамічних змін у міжнародній ситуації. Наприкінці 30-х років ХХ ст. з кожним днем вплив Польщі на міжнародній арені у цій частині Європи ставав дедалі меншим.