Akcja „Wisła” w narracjach przedstawicieli łemkowskiej wspólnoty pamięci
DOI:
https://doi.org/10.12797/RRB.13.2017.13.06Słowa kluczowe:
Спільнота памяти, акция «Вісла», постпамят, комуні-кацийна памят, культурова памятAbstrakt
АКЦИЯ «ВІСЛА» В НАРРАЦИЯХ ПРЕДСТАВНИКІВ ЛЕМКІВСКОЙ СПІЛЬНОТЫ ПАМЯТИ
Статя єст посвячена образови акциі «Вісла», якій явит ся на основі нарраций членів лемківской спільноты памяти. Основом аналізы сут інтервю, якы вела єм в часі долготырваючых досліджынь серед пред-ставників лемківской соспільности. Згромаджены оповісти сут частю «істориі меншын», «підрядной істориі», котра в повоєнній Польщи была підпорядкуваня офіцийній візиі народового минулого, прису-джена на марґіналізацию і забытя. Зміну принесли аж трансформациі в 1989 р., котры стали ся початком перийоду демократизациі памяти і «одзыскуваня минулого» през марґіналізуваны меншыны. Аналі-за інтервю дозвалят на вказаня головных сюжетів, повторюючых ся мотывів, але тіж динамікы зміны способу оповіданя о тій сутьовій для групы подіі. Тото, што є характерне для вшыткых зобраных нарра-ций, то особливе в них місце акциі «Вісла», котра явит ся в каждій оповісти, часто спонтанні і має в тых наррациях ріжны функциі. єст подійом, котра структуризує діі групы. Творит явну границю, яка роз-ділят тоты діі на позитывні вальоризуваний «час перед» выселіньом і неґатывні вальоризуваний «час по» выселіню; дозвалят утримати повязаня медже минулым, теперішнім і будучым.
Bibliografia
Alexander J., Trauma. A Social Theory, Malden-Cambridge 2012.
Assman J., Kultura pamięci, w: Pamięć zbiorowa i kulturowa. Współczesna perspektywa niemiecka, red. M. Saryusz-Wolska, Kraków 2009, s. 82-88.
Bellah R. N. i in., Skłonności serca. Indywidualizm i zaangażowanie po amerykańsku, przeł. D. Stasiak i in., Warszawa 2007.
Chakrabarty D., Prowincjonalizacja Europy. Myśl postkolonialna i różnica historyczna, przeł. E. Domańska, Poznań 2011.
Hirsch M., Family Frames. Photography, Narrative and Postmemory, Cambridge, Mass. – London 1997.
Hirsch M., Pokolenie postpamięci, przeł. M. Borowski, M. Sugiera, „Didaskalia. Gazeta teatralna” 2011, nr 10, s. 28-36.
Kaniowska K., Postpamięć indywidualna – postpamięć zbiorowa jako kategoria poznania w antropologii, w: Pamięć i polityka historyczna. Doświadczenia Polski i jej sąsiadów, red. S.M. Nowinowski i in., Łódź 2008, s. 67-68.
LaCapra D., Writing History, Writing Trauma, Baltimore, MD 2001.
Michna E., Łemkowie. Grupa etniczna czy naród?, Kraków 1995.
Michna E., I za co nas, Pani, wysiedlili, za co?, „Proglas” 1997, nr 5-6 , s. 43-47.
Modi Memorandi. Leksykon kultury pamięci, red. M. Saryusz-Wolska M. i in, Warszawa 2014.
Nijakowski L.M., Polska polityka pamięci. Esej socjologiczny, Warszawa 2008.
Orwid M., Trauma, Kraków 2009.
Pomian K., Historia. Nauka wobec pamięci, Lublin 2006.
Saryusz-Wolska M., Wprowadzenie, w: Pamięć zbiorowa i kulturowa. Współczesna perspektywa niemiecka, red. M. Saryusz-Wolska, Kraków 2009, s. 7-38.
