Opowieści ormiańskie z miasteczka Kuty w tłumaczeniu na język polski wraz z komentarzami

Andrzej Pisowicz

doi:10.12797/KPK.08.2016.08.05

Автор(и)

Andrzej Pisowicz Uniwersytet Jagielloński

DOI:

https://doi.org/10.12797/KPK.08.2016.08.05

Ключові слова:

вірменська мова, діалект польських вірмен

Анотація

Оповістки з вірменського містечка Кути у польському перекладі з коментарем

Містечко Кути між Черемошем і Карпатами було останнім місцем у Польщі, де до Другої світової війни, зберігся західновірменський діалект польських вірмен. Свяще- ник о. Казімір Рошко 1950 р. зв’язався із декількома носіями останнього живого діа- лекту, що проживали в різних кутках центральної і західної Польщі. Він записав їхні розповіді латинською транскрипцією і у перекладі французькою мовою із пояснення- ми. Тексти ці було надруковано у щорічнику «Folia Orientalia» (числа за 1959-1961 рр.). У даний час автор, знавець вірменської мови та літератури, пропонує авторський переклад згаданих текстів. Додатково автором пояснюються складні та незрозумілі су- часному читачеві вирази згаслого діалекту польських вірмен.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографія автора

Andrzej Pisowicz, Uniwersytet Jagielloński

Prof. dr hab., emerytowany prof. UJ, długoletni pracownik Instytutu Orientalistyki Uniwersytetu Jagiellońskiego. Specjalizuje się w zakresie językoznawstwa irańskiego i ormiańskiego.

Посилання

Ačaryan H., Kcnnowtcyown Artiali barbari, Erevan 1953.

Antonowicz-Bauer L., Dubiński A., Słownik turecko-polski / polsko-turecki, Warszawa 1983.

Froundjian D., Armenisch-Deutsches Wörterbuch, München 1952.

Garkavets A., Qypchaq Dictionary. On memorials of 16-17 centuries written by Armenian script, Almaty 2010.

Gata babci Abowian, „Awedis” 2010, nr 3, s. 16.

Hanusz J., O języku Ormian polskich, „Rozprawy i sprawozdania z posiedzeń Wydziału Filologicznego Akademii Umiejętności” 1886, t. 11, s. 350-481; 1889, t. 13, s. 214-296.

Hübschmann H., Armenische Studien, Leipzig 1883.

„Mały Awedis” – kolęda polskich Ormian, „Awedis” 2010, nr 5, s. 16.

Obrocka R., Chorut czy churut?, „Awedis” 2010, nr 4, s. 16.

Obrocka R., Grypczyszlik i dałałus (!), „Awedis” 2016, nr 20, s. 16.

Obrocka R., Z akcentem na ostatnią sylabę – GANDŻABUR, „Awedis” 2009, nr 1, s. 16.

Pismo Święte Starego i Nowego Testamentu w przekładzie z języków oryginalnych [Biblia Tysiąclecia], red. A. Jankowski, L. Stachowiak, K. Romaniuk, tł. W. Borowski et al., wyd. 2, popr., Poznań–Warszawa 1971.

Pisowicz A., Gramatyka ormiańska. Grabar – aszcharabar, wyd. 2, Kraków 2014. DOI: https://doi.org/10.12797/8371884893

Pisowicz A., Jednak churut czyli o języku ormiańsko-kipczackim, „Awedis” 2010, nr 5, s. 12.

Pisowicz A., Między Herem Armeńczykiem a Kurdem (!) o imieniu Kirkor, „Ruch Literacki” R. 56, 2015, z. 1(328) ze I-II, s. 61-75.

Pisowicz A., Phonetic Characteristics of the Dialect of Polish Armenians, [w:] Studia Indo-Iranica. Papers in Honour of Prof. Tadeusz Pobożniak, red. L. Bednarczuk, A. Czapkiewicz, Kraków 1983, Prace Komisji Językoznawstwa PAN, Oddział w Krakowie, nr 52, s. 85-90.

Pisowicz A., Polish Names of Armenians: Ormiańczyk … Kabzan, „Studia Etymologica Cracoviensia” 2000, t. 5, s. 91-95.

Roszko K., Les contes des Arméniens polonais de Kuty. Textes et traduction, „Folia Orientalia” 1959, vol. 1, fasc. 2, s. 274-295.

Roszko K., Les contes des Arméniens polonais de Kuty. Textes, traduction et vocabulaire (suite), „Folia Orientalia” 1961, vol. 4, s. 171-185.

Słownik wyrazów obcych, red. E. Sobol, Warszawa 1999.

Stopka K., Języki oswajane pismem. Alografia kipczacko-ormiańska i polsko-ormiańska w kulturze dawnej Polski, Kraków 2013.

Zaleski T., Słownik biograficzny duchownych ormiańskokatolickich oraz duchownych rzymskokatolickich pochodzenia ormiańskiego w Polsce w latach 1750-2000, przedm. N. Bedros, Kraków 2001.