Wojenne losy Aleksandra Prusiewicza i jego „Dziennik z wydarzeń II wojny światowej 1939-1941”

Agnieszka Biedrzycka

doi:10.12797/KPK.13.2021.13.14

Autor

Agnieszka Biedrzycka Instytut Historii im. T. Manteuffla, Polskiej Akademii Nauk, Polski Słownik Biograficzny https://orcid.org/0000-0002-9177-6044

DOI:

https://doi.org/10.12797/KPK.13.2021.13.14

Słowa kluczowe:

Aleksander Prusiewicz, Leon Kozłowski, Lviv Ethnographic Museum, siege of Lviv, Soviet occupation 1939-1941

Abstrakt

ЗЛИГОДНІ ВОЄННОГО ЧАСУ У „ЩОДЕННИКУ ПРО ПОДІЇ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ 1939-1941 РР.” ОЛЕКСАНДРА ПРУСЕВИЧА

У статті авторка описала останні роки життя Олександра Прусевича (1878-1941), етнографа, екскурсанта, колекціонера, куратора Волинського музею в Луцьку, органі- затора і завідувача Львівського етнографічного музею. З 1 вересня 1939 р. він вів що- денник, описуючи, зокрема, облогу Львова, перші дні радянської окупації, погіршення умов життя в місті. Найбільше уваги він приділив спровокованому ним 26 вересня арешту колишнього прем’єр-міністра Республіки Польща, професора археології Леона Козловського. У наступні місяці Прусевич обмежив ведення щоденника лаконічни- ми записами. Навесні 1940 р. вчинив невдалу спробу захисту кандидатської дисерта- ції у Львівському державному університету ім. І. Франка. До систематичного ведення щоденника він повернувся лише після початку німецько-радянської війни та вів свої записки до 13 серпня 1941 р. Більш ніж через три тижні, 6 вересня 1941 р., він покінчив життя самогубством. Спочиває на Личаківському кладовищі.

Pobrania

Statystyki pobrań niedostępne.

Biogram autora

Agnieszka Biedrzycka - Instytut Historii im. T. Manteuffla, Polskiej Akademii Nauk, Polski Słownik Biograficzny

Doktor habilitowana nauk humanistycznych, historyk, wydawca źródeł, adiunkt w Zakładzie Polskiego Słownika Biograficznego w Instytucie Historii Polskiej Akademii Nauk. Zajmuje się historią Rzeczypospolitej Obojga Narodów XVI-XVII wieku, dziejami pogranicza południowo-wschodniego i historią Lwowa XIX-XX wieku. Wydała m.in. dwa tomy Pomników epigrafiki i heraldyki dawnej Rzeczypospolitej na Ukrainie (Ziemia lwowska, Kraków 2005; Ziemia halicka, Kraków 2018) oraz Kalendarium Lwowa 1918-1939 (Kraków 2012).

Bibliografia

Źródła drukowane:

Dąbczańska-Budzynowska H., Pamiętnik, oprac. J. Fijałek, „Rocznik Biblioteki Polskiej Akademii Nauk w Krakowie” R. 9, 1963, s. 307-360.

Kot S., Listy z Rosji do gen. Sikorskiego, Londyn 1956.

Kozłowski L., Moje przeżycia w więzieniu sowieckim i na wolności w czasie wojny w Rosji sowieckiej, oprac. B. Gogol, J. Tebinka, Warszawa 2001.

Kozłowski L., Więzienie sowieckie, „Kultura” 1957, nr 120, s. 87-101.

Mańkowski P., Pamiętniki, oprac. S. Górzyński, Warszawa 2002.

Matwijów M., Sprawozdanie „Archiwa, biblioteki i muzea lwowskie” z 1940 r., „Rocznik Lwowski” 1999, s. 7-30.

Obecny stan przemysłu na Wołyniu (Wywiad z prof. Al. Prusiewiczem, delegatem Ministerstwa Przemysłu i Handlu przy województwie w Łucku), „Świat” R. 18, 1923, nr 38, s. 19-20.

Różycki E., Listy Romana Aftanazego z lat 1975-1977, czyli w jakich warunkach w słusznie minionych czasach pracował badacz dziejów kresowej kultury, „Czasopismo Zakładu Narodowego im. Ossolińskich” 2020, z. 31, s. 43-62.

Różycki E., Z korespondencji profesora Mieczysława Gębarowicza z lat 1970-1984, „Czasopismo Zakładu Narodowego im. Ossolińskich” 2018, z. 29, s. 129-154.

Свєшніков І., Спогади музейного працівника. Шлях до музею, „Памятки України. Історія та культура” 2008, № 2, s. ІV-ХХХVІІІ [Spogadi muzejnogo pracіvnika. Šlâh do muzeû, „Pamâtki Ukraїni. Іstorіâ ta kulʹtura” 2008, № 2, s. ІV-HHHVІІІ].

Prasa:

„Chwila” 1939.

„Ilustrowany Goniec Poranny” 1939.

„Kurier Lwowski” 1911, 1920.

Opracowania:

Aresztowani w rejonie Lwowa i Drohobycza. Alfabetyczny wykaz 5822 obywateli polskich aresztowanych przez NKWD w rejonie Lwowa i Drohobycza w latach 1939-1941, Warszawa 1998.

Bilas N., Leon Kozłowski – profesor katedry archeologii prehistorycznej ze specjalnym uwzględnieniem prehistorii ziem polskich (1921-1939) Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie, [w:]

Profesor Leon Kozłowski, red. S. K. Kozłowski, O. Sytnyk, Lwów–Warszawa 2010, s. 328-367.

Bonusiak W., Losy historyków lwowskich – Polaków podczas II wojny światowej, [w:] Wielokulturowe środowisko historyczne Lwowa w XIX i XX wieku, t. 2, red. J. Maternicki, L. Zaszkilniak, Rzeszów 2004, s. 401-412.

Boy we Lwowie, red. B. Winklowa, Warszawa 1992.

Draus J., Oświata i nauka polska na Bliskim i Środkowym Wschodzie 1939-1950, Lublin 1993.

Gaczoł A., Związki Krakowa i Łucka na przestrzeni wieków XIX i XX (przyczynek do dziejów służby ochrony zabytków w Polsce w okresie międzywojennym), „Wiadomości Konserwatorskie” 2009, t. 25, s. 122-136.

Gluziński K., Zwrócone – zatrzymane. Fragment opisu, „Czasopismo Zakładu Narodowego im. Ossolińskich” 2018, z. 29, s. 171-181.

Heydenkorn B., O rehabilitację Leona Kozłowskiego, „Kultura” 1957, nr 114, s. 89-104.

Ihnatowicz I., Projekt instrukcji wydawniczej dla źródeł historycznych XIX i początku XX wieku, „Studia Źródłoznawcze” 1962, t. 7, s. 99-124.

Jażdżewski K., Jędruszczak T., Kozłowski Leon Tadeusz, [w:] Polski słownik biograficzny, t. 15, Wrocław–Warszawa–Kraków 1970, s. 19-21.

Kalbarczyk S., Kazimierz Bartel (1882-1941). Uczony w świecie polityki, Warszawa 2015.

Kalbarczyk S., Polscy pracownicy nauki ofiary zbrodni sowieckich w latach II wojny światowej. Zamordowani, więzieni, deportowani, Warszawa 2001.

Kotarska E., Proces szesnastu, Warszawa 1998.

Kozłowski M., Sprawa premiera Leona Kozłowskiego. Zdrajca czy ofiara, Warszawa 2005.

Kozłowski S.K., Polscy Ukraińcy i ukraińscy Polacy w lwowskiej archeologii lat 1905-1945, „Przegląd Archeologiczny” 2013, t. 61, s. 233-241.

Markiewicz H., Boy-Żeleński, Wrocław 2001.

Matwijów M., Mieczysław Gębarowicz (1893-1984). Ostatni dyrektor lwowskiego Ossolineum, „Czasopismo Zakładu Narodowego im. Ossolińskich” 1993, z. 2, s. 9-69.

Matwijów M., Mieczysław Gębarowicz (1893-1984). Uczony i opiekun narodowych dóbr kultury, Warszawa 2013.

Matwijów M., Zakład Narodowy imienia Ossolińskich w latach 1939-1946, Wrocław 2003.

Matwijów M., Zbiory rękopiśmienne Zakładu Narodowego im. Ossolińskich we Lwowie w latach 1939-1946, „Czasopismo Zakładu Narodowego im. Ossolińskich” 1999, z. 10, s. 211-241.

Mazur G., Skwara J., Węgierski J., Kronika 2350 dni wojny i okupacji Lwowa 1 IX 1939 – 5 II 1946, Katowice 2007.

Ostrowska T., Parnas Jakub Karol, [w:] Polski słownik biograficzny, t. 25, Wrocław–Warszawa–Kraków 1980, s. 218-221.

Pabis-Braunstein M., Poratyński Jan, [w:] Polski słownik biograficzny, t. 27, Wrocław–Warszawa–Kraków 1982-1983, s. 638-639.

Petrus J.T., Muzea lwowskie 1823-1939, [w:] Sztuka Kresów Wschodnich, t. 2: Materiały sesji naukowej Kraków, maj 1995, red. J.K. Ostrowski, Kraków 1996, s. 425-434.

Słaba głowa, czyli cień kolaboracji. Z Maciejem Kozłowskim, autorem książki „Sprawa premiera Leona Kozłowskiego”, rozmawia Tomasz Zb. Zapert, „Przegląd Powszechny” 2006, nr 2, s. 121-129.

Sroka Ł.T., In the Light of Vienna. Jews in Lviv – between Traditions and Modernisation (1867-1914), Berlin 2018, https://doi.org/10.3726/b14591. DOI: https://doi.org/10.3726/b14591

Stępień S., Studziński Cyryl, [w:] Polski słownik biograficzny, t. 45, Warszawa–Kraków 2007-2008, s. 141-145.

Supruniuk M.A., Nauka polska na Bliskim i Środkowym Wschodzie w latach 1942-1949. Część 1: Persja, „Opuscula Musealia” 2014, t. 22, s. 45-71.

Sytnyk O., Kulturalno-historyczne tło rozwoju badań archeologicznych we Lwowie w okresie międzywojennym, [w:] Profesor Leon Kozłowski, red. S.K. Kozłowski, O. Sytnyk, Lwów–Warszawa 2010, s. 82-204.

Terlecki R., Prusiewicz Aleksander, [w:] Polski słownik biograficzny, t. 28, Wrocław–Warszawa–Kraków 1984-1985, s. 581-582.

Zawalniuk O.M., Kopyłow A.O., Starania o otwarcie uniwersytetu państwowego w Kamieńcu Podolskim w 1918 roku, „Studia Historyczne” R. 39, 1996, z. 3, s. 341-356.

Баженов Л.В., Історичне краєзнавство Правобережної України XIX – на початку XX ст., Хмельницький 1995 [Baženov L.V., Іstorične kraєznavstvo Pravoberežnoї Ukraїni XIX – na počatku XX st., Hmelʹnicʹkij 1995].

Баженов Л.В., Історія та культура Поділля, Волині й Прикарпаття у працях Олександра Прусевича, „Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка, Серія: історія” 2004, вип. 2, s. 58-62 [Baženov L.V., Іstorіâ ta kulʹtura Podіllâ, Volinі j Prikarpattâ u pracâh Oleksandra Pruseviča, „Naukovі zapiski Ternopіlʹsʹkogo nacіonalʹnogo pedagogіčnogo unіversitetu іm. Volodimira Gnatûka, Serіâ: іstorіâ” 2004, vip. 2, s. 58-62].

Баженов Л. В., Прусевич Олександр Миколайович, [w:] Л. В. Баженов, Поділля в працях дослідників ікраєзнавців XIX-XX ст., Кам’янець-Подільський 1993 [Baženov L. V., Prusevič Oleksandr Mikolajovič, [w:] L. V. Baženov, Podіllâ v pracâh doslіdnikіv іkraєznavcіv XIX-XX st., Kam’ânecʹ-Podіlʹsʹkij 1993].

Гуменюк Є.М., Баб’як П.Г., Дзьобан О.О., Особисті архівні фонди відділу рукописів. Анотований покажчик, Львів 1977 [Gumenûk Є.M., Bab’âk P.G., Dzʹoban O.O., Osobistі arhіvnі fondi vіddіlu rukopisіv. Anotovanij pokažčik, Lʹvіv 1977].

Загайська Р., Вітер в долонях. Книга проходів Личаківським цвинтарем, ч. 1, Львів 2017 [Zagajsʹka R., Vіter v dolonâh. Kniga prohodіv Ličakіvsʹkim cvintarem, č. 1, Lʹvіv 2017].

Медведчук Г., Невтомний дослідник Поділля, [online:]http://garbuz.org.ua/statti/rizne/nevtomniy-doslidnik-podillya.html (dostęp: 28 VI 2020) [Medvedčuk G., Nevtomnij doslіdnik Podіllâ, [online:]http://garbuz.org.ua/statti/rizne/nevtomniy-doslidnik-podillya.html (dostęp: 28 VI 2020)].

Мірошниченко-Гусак Л., Польові етнографічні дослідження як складник формування збірки Волинського краєзнавчого музею, „Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки” 2016, вип. 13, s. 151-156 [Mіrošničenko-Gusak L., Polʹovі etnografіčnі doslіdžennâ âk skladnik formuvannâ zbіrki Volinsʹkogo kraєznavčogo muzeû, „Naukovij vіsnik Shіdnoєvropejsʹkogo nacіonalʹnogo unіversitetu іm. Lesі Ukraїnki” 2016, vip. 13, s. 151-156].

Олійник О., Рукописна спадщина Олександра Прусевича, видатного дослідника народного мистецтва Волині у фондах Львівської наукової бібліотеки НАН України, [w:] Минуле і сучасне Волині й Полісся. Роде наш красний. Матеріали Третьої Волинської обласної науково-етнографічної конференції, 14-15 червня 2007 р., вип. 24, Луцьк 2007, s. 176-180 [Olіjnik O., Rukopisna spadŝina Oleksandra Pruseviča, vidatnogo doslіdnika narodnogo mistectva Volinі u fondah Lʹvіvsʹkoї naukovoї bіblіoteki NAN Ukraїni, [w:] Minule і sučasne Volinі j Polіssâ. Rode naš krasnij. Materіali Tretʹoї Volinsʹkoї oblasnoї naukovo-etnografіčnoї konferencії, 14-15 červnâ 2007 r., vip. 24, Lucʹk 2007, s. 176-180].

Оліпер С., Дослідник історії та етнології Правобережної і Західної України Олександр Прусевич, „Питання історії України” 2014, т. 17, s. 204-207 [Olіper S., Doslіdnik іstorії ta etnologії Pravoberežnoї і Zahіdnoї Ukraїni Oleksandr Prusevič, „Pitannâ іstorії Ukraїni” 2014, t. 17, s. 204-207].

Ошуркевич O., Олександр Прусевич – музеолог, дослідник народного мистецтва на Волині, [w:] Волинський музей. Історія і сучасність. Тези та матеріали І науково-практичної конференції, присвяченої 65-річчю Волинського краєзнавчого музею та 45-річчю літературно-меморіального музею Лесі Українки в Колодяжному, Луцьк 1998, s. 8-9 [Ošurkevič O., Oleksandr Prusevič – muzeolog, doslіdnik narodnogo mistectva na Volinі, [w:] Volinsʹkij muzej. Іstorіâ і sučasnіstʹ. Tezi ta materіali І naukovo-praktičnoї konferencії, prisvâčenoї 65-rіččû Volinsʹkogo kraєznavčogo muzeû ta 45-rіččû lіteraturno-memorіalʹnogo muzeû Lesі Ukraїnki v Kolodâžnomu, Lucʹk 1998, s. 8-9].

Ошуркевич O., Питання етнографії у творчій діяльності Олександрa Прусевичa, „Народознавчі зошити” 1997, вип. 3, s. 202-204 [Ošurkevič O., Pitannâ etnografії u tvorčіj dіâlʹnostі Oleksandra Pruseviča, „Narodoznavčі zošiti” 1997, vip. 3, s. 202-204].

Ошуркевич O., 60 років від дня смерті О. М. Прусевича (1878-1944) польського етнографа, музеолога, краєзнавця, [w:] Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на рік 2004, Луцьк 2003, s. 145-147 [Ošurkevič O., 60 rokіv vіd dnâ smertі O. M. Pruseviča (1878-1944) polʹsʹkogo etnografa, muzeologa, kraєznavcâ, [w:] Kalendar znamennih і pam’âtnih dat Volinі na rіk 2004, Lucʹk 2003, s. 145-147].

Паравійчук А.Г., Бібліографічний покажчик літератури і публікацій з історії Подільського краю з давніх часів по 1964 р. включно, Кам’янець-Подільський 1965 [Paravіjčuk A.G., Bіblіografіčnij pokažčik lіteraturi і publіkacіj z іstorії Podіlʹsʹkogo kraû z davnіh časіv po 1964 r. vklûčno, Kam’ânecʹ-Podіlʹsʹkij 1965].

Сикора Э., Лица Каменца-Подольского, Харьков 2010 [Sikora È., Lica Kamenca-Podolʹskogo, Harʹkov 2010].

Ситник О., Археологічна наука у Львові. Перша половина XX століття, Львів–Жешів 2012 [Sitnik O., Arheologіčna nauka u Lʹvovі. Perša polovina XX stolіttâ, Lʹvіv–Žešіv 2012].

Ханас В., Прусевич Oлександр Миколаевич, [w:] Тернопільський енциклопедичний словник, т. 3, Тернопіль 2005, s. 155 [Hanas V., Prusevič Oleksandr Mikolaevič, [w:] Ternopіlʹsʹkij enciklopedičnij slovnik, t. 3, Ternopіlʹ 2005, s. 155].