XIX-wieczna arystokracja polska w Galicji Wschodniej wobec ruskich (ukraińskich) aspiracji narodowych

Ołena Arkusza; Marian  Mudryj

doi:10.12797/KPK.04.2012.04.06

Автор(и)

Ołena Arkusza Instytut Ukrainoznawstwa im. Iwana Krypiakiewicza https://orcid.org/0000-0003-2541-6603
Marian Mudryj Uniwersytet Lwowski im. Iwana Franki

DOI:

https://doi.org/10.12797/KPK.04.2012.04.06

Ключові слова:

польська аристократія, Східна Галичина ХІХ століття, українськопольські відносини, процес націєтворення

Анотація

Польська аристократія у Східній Галичині ХІХ століття щодо українських національних прагнень

Ставлення польських землевласників Східної Галичини до українського національного руху від середини ХІХ століття визначав страх втратити політичну та матеріальну перевагу в краю. Як спосіб розв’язання українського питання найпопулярнішою серед тогочасної галицької аристократії була формула gente Rutheni, natione Poloni. Тому аристократи часто називали себе „русинами” (у територіальному значенні) і наполягали на своєму праві представляти інтереси „Русі”. Зовнішнім проявом таких настроїв були ініційовані час до часу спроби польсько-українського порозуміння. Частіше вони мали протилежні до планованих наслідки – замість поєднання (з підпорядкуванням українців польським національно-політичним цілям і втриманням українського суспільства в межах польського культурно-інтелектуального простору) вони показували стрімкий процес національної емансипації українців, і в певному сенсі тільки загострювали міжнаціональний конфлікт. З іншого боку, ті ж угодові акції на коротку перспективу впорядковували емоції, створювали ілюзію поєднання, так необхідну для підтримання відносної рівноваги в суспільстві. У своїх намаганнях вмістити національні прагнення українців у патріархальні межі східногалицькі аристократи втратили відчуття реального часу. На початку ХХ століття вони вже не могли на рівних конкурувати з угрупованням національних демократів (ендеків), які будували свої політичні та національні стратегії на засадах модерного націоналізму. У цьому розумінні аристократи програли „українське питання”. Програли не тільки українцям, а й полякам з табору ендеків, які відкрито декларували неможливість повернення давніх часів і виступали за безкомпромісну національну боротьбу.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографії авторів

Ołena Arkusza, Instytut Ukrainoznawstwa im. Iwana Krypiakiewicza

Studiowała historię na Uniwersytecie Lwowskim, obecnie jest pracownikiem naukowym Instytutu Ukrainoznawstwa im. Iwana Krypiakiewycza. Specjalizuje się w historii Galicji z przełomu XIX i XX w., a zwłaszcza w historii ukraińskiego parlamentaryzmu oraz stosunków polsko-ukraińskich. Autorka ok. 50 publikacji naukowych, w tym pracy doktorskiej Reprezentacja ukraińska w Sejmie Krajowym Galicyjskim w latach 1889-1895 (1997).
Marian Mudryj, Uniwersytet Lwowski im. Iwana Franki

Absolwent Wydziału Historycznego Uniwersytetu Lwowskiego, obecnie pracuje tam na stanowisku docenta w Katedrze Nowożytnej Historii Ukrainy. Interesuje się historią Galicji w XIX w., a zwłaszcza stosunkami polsko-ukraińskimi w tym okresie oraz orientacjami narodowo-politycznymi w ówczesnym społeczeństwie ukraińskim. Autor ok. 50 publikacji naukowych, w tym pracy doktorskiej Stosunki ukraińsko-polskie w Galicji w latach 1867-1890. Aspekt polityczny (1997).

Посилання

Althoen David, Natione Polonus and the Naród Szlachecki. Two Myths on National Identity and Noble Solidarity, „Zeitschrift für Ostmitteleuropa-Forschung” (Marburg) 2003, t. 52.

Althoen David, That Noble Quest. From True Nobility to Enlightened Society in the Polish-Lithuanian Commonwealth 1550-1830, Ph. D. Dissertation, vol. 1-2, University of Michigan 2001.

Augustyniak Urszula, Dwór i klientela Krzysztofa Radziwiłła (1585-1640). Mechanizmy patronatu, Warszawa 2001.

Bartmiński Jerzy, Językowe podstawy obrazu świata, Lublin 2006.

Czapliński Władysław, Długosz Józef, Życie codzienne magnaterii polskiej w XVII wieku, Warszawa 1976, Życie Codziennie…

Daszyk Krzysztof Karol, Osobliwy Podolak. W kręgu myśli historiozoficznej i społeczno-politycznej Wojciecha hr. Dzieduszyckiego, Kraków 1993, Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego. Prace Historyczne, z. 105.

Dunin Borkowski Jerzy Sewer, Genealogie żyjących utytułowanych rodów polskich, Lwów 1895.

Głąbiński Stanisław, Zabezpieczenie narodowe w sejmowej ordynacyi wyborczej, Lwów 1913.

Górski Artur, Podolacy. Obóz polityczny i jego liderzy, Warszawa 2013.

Górzyński Sławomir, Arystokracja polska w Galicji. Studium heraldyczno-genealogiczne, Warszawa 2009, s. 9-79, Szlachta Polska.

Hoff Jadwiga, Mieszkańcy małych miast Galicji Wschodniej w okresie autonomicznym, Rzeszów 2005.

Jakubiec Tomasz, Wojciech Dzieduszycki. Pisarz, estetyk, filozof, Kraków 2009.

Karolczak Kazimierz, Arystokraci galicyjscy wobec wypadków 1848 r., [w:] Rok 1848. Wiosna Ludów w Galicji. Zbiór studiów, red. Władysław Wic, Kraków 1999, s. 48-59, Prace Monograficzne / Akademia Pedagogiczna im. Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie, nr 267.

Karolczak Kazimierz, Dzieduszyccy. Dzieje rodu. Linia poturzycko-zarzecka, Kraków 2000, Prace Monograficzne / Akademia Pedagogiczna im. Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie, nr 298.

Kieniewicz Stefan, Adam Sapieha 1828-1903, Warszawa 1993.

Kieniewicz Stefan, Sapieha Leon (1803-1878), [w:] Polski słownik biograficzny, t. 35, Warszawa–Kraków 1994.

Kruczkowski Sylwester Korwin, Poczet Polaków wyniesionych do godności szlacheckiej przez monarchów austrjackich w czasie od roku 1773 do 1918. Dalej tych osób, którym wymienieni władcy zatwierdzili dawne tytuły książęce względnie hrabiowskie lub nadali tytuły hrabiów i baronów jak niemniej tych, którym zatwierdzili staropolskie szlachectwo, Lwów 1935.

Litwin Henryk, Magnateria polska 1454-1648. Kształtowanie się stanu, „Przegląd Historyczny” 1983, t. 74, z. 3.

Łesiów Michał, Bat’kiwszczyna, witczyzna, ridnyj kraj. Ojczyzna w języku ukraińskim, [w:] Pojęcie ojczyzny we współczesnych językach europejskich, red. Jerzy Bartmiński, Lublin 1993, Seria Wydawnicza Lubelskiego Konwersatorium „Pogranicze”, t. 1.

Łozińska Maja, W ziemiańskim dworze. Codzienność, obyczaje, święta, zabawy, Warszawa 2011.

Łoziński Bronisław, Agenor hrabia Gołuchowski w pierwszym okresie rządów swoich (1846-1859), Lwów 1901.

Łoziński Władysław, O towarzystwie lwowskiem przy schyłku XVIII stulecia, Lwów 1872.

Magnateria polska jako warstwa społeczna. XI Powszechny Zjazd Historyków Polskich w Toruniu. Sympozjum 12 (12 wrzesień 1974 r.), red. Władysław Czapliński, Adam Kersten, Toruń 1974.

Moklak Jarosław, W walce o tożsamość Ukraińców. Zagadnienie języka wykładowego w szkołach ludowych i średnich w pracach galicyjskiego Sejmu Krajowego 1866-1892, Kraków 2004.

Mudryj Marian, Formacja gente Rutheni, natione Poloni w XIX-wiecznej Galicji a pojęcie ojczyzny, [w:] Formuły patriotyzmu w Europie Wschodniej i Środkowej od nowożytności do współczesności, red. Andrzej Nowak, Andrzej A. Zięba, Kraków 2009.

Ostaszewski-Barański Kazimierz, Agenor Gołuchowski i Rusini w roku 1859, Lwów 1910.

Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej, Kraków 1857.

Rychlikowa Irena, Ziemiaństwo polskie 1789-1864. Zróżnicowanie społeczne, Warszawa 1983, Polska XIX i XX Wieku. Dzieje społeczne.

Steblij Feodosij I., Polskie spiski lat trzydziestych XIX w. a społeczeństwo ukraińskie w Galicji, [w:] Społeczeństwo polskie i próby wznowienia walki zbrojnej w 1833 roku, [red. Włodzimierz A. Djakow et al.], Wrocław 1984, Polskie ruchy społeczno-polityczne i życie literackie 1832-1855. Studia i materiały.

Wątor Adam, Ziemianin-polityk Tadeusz Cieński 1856-1925. Z dziejów konserwatyzmu wschodniogalicyjskiego, Szczecin 1997, Rozprawy i Studia / Uniwersytet Szczeciński, t. (332) 258.

Wendland Anna Veronika, Die Russophilen in Galizien. Ukrainische Konservative zwischen Österreich und Rußland, 1848-1915, Wien 2000.

Zielińska Teresa, Magnateria polska epoki saskiej. Funkcje urzędów i królewszczyzn w procesie przeobrażeń warstwy społecznej, Wrocław 1977.

Zięba Andrzej A., Gente Rutheni, natione Poloni. Z problematyki kształtowania się ukraińskiej świadomości narodowej w Galicji, „Prace Komisji Wschodnioeuropejskiej” 1995, t. 2.

Zięba Andrzej A., W sprawie genezy decyzji Romana Szeptyckiego o zmianie obrządku, [w:] Metropolita Andrzej Szeptycki, Studia i materiały, red. Andrzej A. Zięba, Kraków 1994, Prace Komisji Wschodnioeuropejskiej / Polska Akademia Umiejętności, t. 1.

Adadurov Vadim, Galicʹkі rusini u koncepcіâh polʹsʹkoї polіtiki Francії ta Avstrії 1805-1812 rokіv (do postanovki pitannâ), „Ukraїna v minulomu” 1996, vip. 9, s. 38-60, Ukraїna v minulomu [Ададуров Вадим, Галицькі русини у концепціях польської політики Франції та Австрії 1805-1812 років (до постановки питання), „Україна в минулому” 1996, вип. 9, s. 38-60, Україна в минулому].

Arkuša Olena, Vіdkrittâ Galicʹkogo Krajovogo sejmu u Lʹvovі, [w:] Lwów. Miasto – społeczeństwo – kultura. Studia z dziejów Lwowa, red. Kazimierz Karolczak, t. 4, Kraków 2002, Prace Monograficzne / Akademia Pedagogiczna im. Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie, nr 326 [Аркуша Олена, Відкриття Галицького Крайового сейму у Львові, [w:] Lwów. Miasto – społeczeństwo – kultura. Studia z dziejów Lwowa, red. Kazimierz Karolczak, t. 4, Kraków 2002, Prace Monograficzne / Akademia Pedagogiczna im. Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie, nr 326].

Arkuša Olena, Krakіvsʹkij konservatizm ta problema ukraїnsʹko-polʹsʹkih vzaєmin u Galičinі na počatku HH stolіttâ, [w:] Zapiski Naukovogo tovaristva іmenі Ševčenka, t. 156: Pracі Іstorično-fіlosofsʹkoї sekcії, Lʹvіv 2008 [Аркуша Олена, Краківський консерватизм та проблема українсько-польських взаємин у Галичині на початку ХХ століття, [w:] Записки Наукового товариства імені Шевченка, т. 156: Праці Історично-філософської секції, Львів 2008].

Arkuša Olena, Polʹsʹkі nacіonal-demokrati ta ukraїnsʹke pitannâ v Galičinі na počatku HH stolіttâ, „Vіsnik Lʹvіvsʹkogo unіversitetu. Serіâ іstorična” 2005, vip. 39-40 [Аркуша Олена, Польські націонал-демократи та українське питання в Галичині на початку ХХ століття, „Вісник Львівського університету. Серія історична” 2005, вип. 39-40].

Arkuša Olena, Ukraїnsʹko-polʹsʹkі vіdnosini u Shіdnіj Galičinі na počatku HH stolіttâ. Akcіâ Vlodzіmєža Kozlovsʹkogo, „Vіsnik Lʹvіvsʹkogo unіversitetu. Serіâ іstorična” 2002, vip. 37/1 [Аркуша Олена, Українсько-польські відносини у Східній Галичині на початку ХХ сто-ліття. Акція Влодзімєжа Козловського, „Вісник Львівського університету. Серія історична” 2002, вип. 37/1].

Levickіj Ivanʺ Emelʹânovičʺ [Levicʹkij Іvan], Prikarpatskaâ Rusʹ v HІH-mʺ vѣcѣ vʺ bіografiâhʺ i portretahʺ єi dѣâtelej sʺ uvzglednenʹemʺ zamѣčatelʹnyhʺ lûdej kotryhʺ 1772 r. zastavʺ pri žizni, t. 1, Lʹvôvʺ 1898 [Левицкій Иванъ Емельяновичъ [Левицький Іван], Прикарпатская Русь в ХІХ-мъ вѣцѣ въ біографияхъ и портретахъ єи дѣятелей съ увзгледненьемъ замѣчательныхъ лю-дей котрыхъ 1772 р. заставъ при жизни, т. 1, Львôвъ 1898].

Mudrij Mar’ân, Іdeologіâ či svіtoglâd? Do pitannâ pro teoretičnі zasadi Rusʹkogo Soboru 1848 roku, „Vіsnik Lʹvіvsʹkogo unіversitetu. Serіâ іstorična” 2009, vip. 44 [Мудрий Мар’ян, Ідеологія чи світогляд? До питання про теоретичні засади Руського Собору 1848 року, „Вісник Львівського університету. Серія історична” 2009, вип. 44].

Mudrij Mar’ân, Іdeâ polʹsʹko-ukraїnsʹkoї unії ta „rusini polʹsʹkoї nacії” v etnopolіtičnomu diskursі Galičini 1859-1869 rokіv, „Vіsnik Lʹvіvsʹkogo unіversitetu. Serіâ іstorična” 2005, vip. 39-40 [Мудрий Мар’ян, Ідея польсько-української унії та „русини польської нації” в етнопо-літичному дискурсі Галичини 1859-1869 років, „Вісник Львівського університету. Серія історична” 2005, вип. 39-40].

Mudrij Mar’ân, Rusʹkij Sobor 1848 roku. Organіzacіâ ta členi, „Ukraїna. Kulʹturna spadŝina, nacіonalʹna svіdomіstʹ, deržavnіstʹ” 2008, vip. 16: Ûvіlejnij zbіrnik na pošanu Іvana Patera [Мудрий Мар’ян, Руський Собор 1848 року. Oрганізація та члени, „Україна. Культурна спадщина, національна свідомість, державність” 2008, вип. 16: Ювілейний збірник на пошану Івана Патера].

Mudrij Mar’ân, Sproba ukraїnsʹko-polʹsʹkogo porozumіnnâ v Galičinі v 1861 r., „Naukovі zošiti іstoričnogo fakulʹtetu Lʹvіvsʹkogo deržavnogo unіversitetu іmenі Іvana Franka” 1999, vip. 2 [Мудрий Мар’ян, Спроба українсько-польського порозуміння в Галичині в 1861 р., „На-укові зошити історичного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка” 1999, вип. 2].

Mudrij Mar’ân, Sprobi ukraїnsʹko-polʹsʹkogo porozumіnnâ v Galičinі (60-70-і roki HІH st.), „Ukraїna. Kulʹturna spadŝina, nacіonalʹna svіdomіstʹ, deržavnіstʹ. Zbіrnik naukovih pracʹ” 1997, vip. 3-4 [Мудрий Мар’ян, Спроби українсько-польського порозуміння в Галичині (60-70-і роки ХІХ ст.), „Україна. Культурна спадщина, національна свідомість, державність. Збірник наукових праць” 1997, вип. 3-4].

Mudrij Mar’ân, Ûlіan Lavrіvsʹkij (1821-1873), [w:] Lwów. Miasto – społeczeństwo – kultura. Studia z dziejów Lwowa, red. Kazimierz Karolczak, t. 5: Ludzie Lwowa, Kraków 2005, Prace Monograficzne / Akademia Pedagogiczna im. Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie, nr 430 [Мудрий Мар’ян, Юліан Лаврівський (1821-1873), [w:] Lwów. Miasto – społeczeństwo – kultura. Studia z dziejów Lwowa, red. Kazimierz Karolczak, t. 5: Ludzie Lwowa, Kraków 2005, Prace Monograficzne / Akademia Pedagogiczna im. Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie, nr 430].

Sisin Frenk, „Otčizna” u polіtičnіj kulʹturі Ukraїni počatku XVIII stolіttâ, „Ukraїna moderna” (Kiїv–Lʹvіv) 2006, č. 10 [Сисин Френк, „Отчизна” у політичній культурі України початку XVIII століття, „Україна модерна” (Київ–Львів) 2006, ч. 10].

Turіj Oleg, Nacіonalʹne і polіtične polonofіlʹstvo sered greko-katolicʹkogo duho-venstva Galičini pіd čas revolûcії 1848-1849 rokіv, [w:] Zapiski Naukovogo tovaristva іmenі Ševčenka, t. 228: Pracі Іstorično-fіlosofsʹkoї sekcії, red. tomu O. Kupčinsʹkij, Lʹvіv 1994 [Турій Олег, Національне і політичне полонофільство серед греко-католицького духо-венства Галичини під час революції 1848-1849 років, [w:] Записки Наукового то-вариства імені Шевченка, т. 228: Праці Історично-філософської секції, ред. тому О. Купчинський, Львів 1994].

Čornovol Іgor, Polʹsʹko-ukraїnsʹka ugoda 1890-1894 rr., Lʹvіv 2000 [Чорновол Ігор, Польсько-українська угода 1890-1894 рр., Львів 2000].

Čornovol Іgor, Svoї sered čužih, čužі sered svoїh. Fedorovičі gerbu Ogіnecʹ u kontekstі ukraїnsʹkogo nacіonalʹnogo ruhu HІH st., „Moloda nacіâ” 2003, № 3 (28) [Чорновол Ігор, Свої серед чужих, чужі серед своїх. Федоровичі гербу Огінець у контек-сті українського національного руху ХІХ ст., „Молода нація” 2003, No 3 (28)].

Âkovenko Nataliâ, Ukraїnsʹka šlâhta z kіncâ XIV do seredini XVII stolіttâ. Volinʹ і Centralʹna Ukraїna, Kiїv 2008 [Яковенко Наталiя, Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна, Київ 2008].