Testamenty mieszkańców Lwowa z czasów epidemii pierwszej ćwierci XVII wieku

Okoliczności sporządzenia

Authors

  • Oksana Winnyczenko Ukraiński Uniwersytet Katolicki we Lwowie

DOI:

https://doi.org/10.12797/KPK.12.2020.12.02

Keywords:

Lviv, testaments, plagues

Abstract

The Lviv Citizens’ Testaments during the 17th-century Plagues

The article deals with the testaments written by the inhabitants of Lviv during the plague epidemics in 1602, 1623 and 1625. The acts of last will that emerged during an extraordinary period required special permission and alleviation of the procedure. When the city was haunted by the plague, its frightened population, together with the local officials, left it to escape the infection. These circumstances made some legal procedures in the composition of the testaments more complicated: the local officials who were responsible for providing thi stype of legal services delayed a visit to make a will or refused to come because of the fear or self-infection. Therefore, already sick or still healthy residents of Lviv and its suburbs were forced to express their last will in the presence of not all officials or casual witnesses who agreed to listen and record their last wills. As a result of such non-professional compilation, the testaments which emerged in the plague periods contain many unique details upon the history of daily life in the city during the epidemic. The texts also shed some light on personal perception of the epidemic by some Lviv residents and officials, their preventive actions, and relationships between family members during this rough time. These testaments also reveal the tragic pages of the last hours of plague-infected people who died outside of Lviv at anapiary, near windmills, or in plague camps far from their families and homes. Such acts of last will also show misunderstandings by the testators who divided property in extreme conditions assuming that the whole family might die, and it would not be inherited by anyone. On the contrary, in the case of the death of all members of a family, the testators asked to transfer their property for praying for the souls of the dead. The last option was also practiced among childless testators. In general, the testament texts of the epidemic periods were not written in a high style. Mainly, they contain a declaration of the essential orders concerning debt, property, the salvation of the soul, and the burial of the body, although there were some exceptions.

Downloads

Download data is not yet available.

Author Biography

Oksana Winnyczenko, Ukraiński Uniwersytet Katolicki we Lwowie

Doktor nauk historycznych, docent w Katedrze Historii Wydziału Humanistycznego Ukraińskiego Uniwersytetu Katolickiego. Zajmuje się historią Rzeczypospolitej Obojga Narodów w okresie wczesnonowożytnym, testamentami szlachty i mieszczan lwowskich, spadkobraniem testamentowym oraz kulturą religijną.

References

Źródła archiwalne:

Центральний державний історичний архів України у Львові / Centralne Państwowe Archiwum Historyczne Ukrainy we Lwowie:

ф. 52: Magistrat m. Lwowa, oп. 1, спр. 26, 38, 39, 41.

Źródła drukowane:

Krawczuk W., Sumariusz Metryki Koronnej. Księga wpisów podkanclerzego Tomasza Zamoyskiego z lat 1628-1635 ze zbiorów sztokholmskiego Riksarkivet sygnatura Skokloster E[nskilda] 8636, Kraków 1999, Seria Nowa, t. 1.

Zubrzycki D., Kronika miasta Lwowa, Lwów 1844.

Зіморович Б., Потрійний Львів. Leopolis Triplex, Львів 2002.

Opracowania:

Ariès Ph., Człowiek i śmierć, tłum. E. Bąkowska, Warszawa 1992.

Bardach J., Les dispositions à cause de mort dans l’Europe Centre-Este et de l’Est entre le 16e et le 18 e siècle, [w:] Actes à cause de mort. Acts of last will, part 3, Bruxelles 1993, s. 197-207.

Charewiczowa Ł., Klęski zaraz w dawnym Lwowie, Lwów 1930, Biblioteka Lwowska, t. 28.

Dąbkowski P., Prawo prywatne polskie, t. 2, Lwów 1910.

Karpiński A., Kopacze – grabarze morowi w miastach Rzeczypospolitej XVI-XVIII wieku, „Kwartalnik Historii Kultury Materialnej” R. 62, 2014, nr 3, s. 370-371.

Karpiński A., W walce z niewidzialnym wrogiem. Epidemie chorób zakaźnych w Rzeczypospolitej w XVI-XVIII wieku i ich następstwa demograficzne, społeczno-ekonomiczne i polityczne, Warszawa 2000.

Karpiński A., Zapisy „pobożne” i postawy religijne mieszczek polskich w świetle testamentów z drugiej połowy XVI i XVII w., [w:] Tryumfy i porażki. Studia z dziejów kultury polskiej XVI-XVIII w., red. M. Bogucka, Warszawa 1989, s. 203-234.

Katalog testamentów poznańskich z drugiej połowy XVI i z XVII wieku, oprac. A. Karpiński, Warszawa 2017, Katalogi Testamentów Mieszkańców Miast z Terenów Korony i Wielkiego Księstwa Litewskiego od 1795 Roku, t. 7.

Mikuła M., Statuty prawa spadkowego w miastach polskich prawa magdeburskiego (do końca XVI wieku), „ Z Dziejów Prawa” 2014, t. 7 (15), s. 33-63.

Mikuła M., Testament publiczny i prywatny w Statutach litewskich na tle praktyki prawnej, [w:] Prawo blisko człowieka – z dziejów rodzinnego i spadkowego. Materiały konferencji zorganizowanej przez Sekcję Historii Państwa i Prawa Towarzystwa Biblioteki Słuchaczów Prawa Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków 7-8 marca 2007 r., red. M. Mikuła, Kraków 2008, s. 177-193.

Mikuła M., Tradycje prawne w regulacjach testamentowych w miastach Królestwa Polskiego XIV-XVI wieku. Prawo sasko-magdeburskie, prawo kanoniczne i rzymskie oraz prawodawstwo lokalne, „Kwartalnik Historii Kultury Materialnej” 2020, nr 68 (2), s. 131-158, https://doi.org/10.23858/khkm68.2020.2.001.

Mikuła M., Zakres przedmiotowy spadkobrania testamentowego w statutach litewskich, „Krakowskie Studia z Historii Państwa i Prawa” 2010, t. 3, s. 131-143.

Płaza S., Historia prawa w Polsce na tle porównawczym, cz. 1, Kraków 2002, Wydawnictwa „Księgarni Akademickiej”, nr 37.

Popiołek B., Woli mojej ostatniej testament ten… Testamenty staropolskie jako źródło do historii mentalności XVII i XVIII wieku, Kraków 2009, Prace Monograficzne, nr 514.

Testamenty mieszczan warszawskich od XV do końca XVII wieku. Katalog, oprac. A. Bartoszewicz, A. Karpiński, K. Warda, Warszawa 2010.

Testamenty mieszkańców lwowskich z drugiej połowy XVI i z XVII wieku. Katalog, oprac. O. Winnyczenko, Warszawa 2017, Katalogi Testamentów Mieszkańców Miast z Terenów Korony i Wielkiego Księstwa Litewskiego do 1795 Roku, t. 4.

Testamenty w księgach miejskich wileńskich z XVI i XVII wieku. Katalog, oprac. K. Frejlich, Warszawa 2017, Katalogi Testamentów Mieszkańców Miast z Terenów Korony i Wielkiego Księstwa Litewskiego do 1795 Roku, t. 1.

Viničenko O., Rusėnų tapatybės, arba meldžiantis už sielas, [w:] Kultūrų kryžkelė. Vilniaus Švč. Trejybės šventovė ir vienuolynas, red. A. Bumblauskas, S. Kulevičius, I. Skočiliasas, Vilnius 2017.

Vovelle M., Śmierć w cywilizacji Zachodu. Od roku 1300 po współczesność, tłum. T. Swoboda et al., Gdańsk 2004.

Winnyczenko O., Praktyka spadkobrania testamentowego a rodzina szlachecka w świetle aktów ostatniej woli z ksiąg grodzkich lwowskich i przemyskich pierwszej połowy XVIII wieku, „Krakowskie Pismo Kresowe” 2014, nr 6: Rodzina na pograniczu kulturowym, s. 53-74, https://doi.org/10.12797/kpk.06.2014.06.04.

Winnyczenko O., „Prowent” od śmierci. Udział duchowieństwa i bractw ormiańskich w praktykach związanych ze śmiercią we Lwowie w pierwszej połowie XVIII wieku, „Krakowskie Pismo Kresowe” 2016, nr 8: Ormianie, s. 65-89, https://doi.org/10.12797/kpk.08.2016.08.03.

Wolański F., Postawa Ormian lwowskich wobec śmierci w świetle ich testamentów, [w:] Rola mniejszości narodowych w kulturze i oświacie polskiej w latach 1700-1939, red. A. Bilewicz, S. Walasek, Wrocław 1998, s. 36-37, Acta Universitatis Wratislaviensis, nr 2088.

Wysmułek J., Testamenty mieszczan krakowskich (XIV-XV wiek), Warszawa 2015.

Zielecka-Mikołajczyk W., Prawosławni i unici w Rzeczypospolitej XVI-XVIII wieku wobec życia i śmierci w świetle testamentów, Warszawa 2012.

Білоус Н., Тестаменти киян середини XVI – першої половини XVII cтоліття, Київ 2011.

Вінниченко О., Виконання останньої волі сандомирського воєводи Яна Тарла (1750 р.). Хронологія подій, „Вісник Львівського університету. Серія історична” 2010, вип. 45, s. 93-124.

Вінниченко О., Заповіт сандомирського воєводи Яна Тарла (1750 р.), „Вісник Львівського університету. Серія історична” 2009, вип. 44, s. 385-415.

Вінниченко О., Заповіти шляхти Руського воєводства першої половини XVIII століття (На матеріалах реляційних книг Львівського ґродського суду), „Записки Наукового товариства імені Шевченка” 2006, т. 252: Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін, s. 663-686.

Вінниченко О., Засвідчення і свідки шляхетських тестаментів першої половини XVIII ст. (за матеріалами Львівського ґродського суду), „Український історичний журнал” 2008, № 5, s. 68-87.

Вінниченко О., Конфлікти в шляхетському соціумі кінця XVII – першої половини XVIII ст. на сторінках заповітів (на матеріалах реляційних книг Львівського ґродського суду), „Соціум. Альманах соціальної історії” 2007, вип. 7: Конфлікт та порозуміння в історії середньовічної і ранньомодерної Європи, s. 161-173.

Вінниченко О., „Побожна смерть”. Заповіт львівського вірменського єпископа Деодата Нерсесовича (1709 р.), [w:] Львів. Місто, суспільство, культура. Збірник наукових праць, т. 8, ч. 2: Культура, освіта, наука, церква, ред. О. Аркушa, О. Вінниченкo, М. Мудрий, Львів 2012, s. 44-55.

Вінниченко О., „Порятунок душі” у світлі тестаментів львівських вірмен XVIIXVIII століть, [w:] Lwów. miasto – społeczeństwo – kultura. Studia z dziejów miasta, t. 9: Życie codzienne miasta, red. K. Karolczak, Ł. T. Sroka, Kraków 2014, s. 73-83, Prace Monograficzne, nr 688.

Вінниченко О., Спадкування за заповітом в українських землях. Генеза і правова реґламентація у шляхетському середовищі Речі Посполитої, „Записки Наукового товариства імені Шевченка” 2010, т. 260: Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін), кн. 1, s. 74-87.

Вінниченко О., Структура та формуляр тестаментів львівських вірмен XVII – першої половини XVIII століть, [w:] Крізь століття. Студії на пошану Миколи Крикуна з нагоди його 80-річчя, редкол. О. Вінниченко et al., Львів 2012, s. 449-467, Українознавча наукова бібліотека НТШ, ч. 33.

Вінниченко О., Тестамент львівського вірменина Домініка Богдановича 1707 року. Турбота про спасіння душ, „Записки Наукового товариства імені Шевченка” 2018, t. 271: Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін, s. 176-198.

Вінниченко О., Тестамент львівського патриція Марціна Кампіана (1629 р.), „Львів: місто – суспільство – культура. Збірник наукових праць” (Львів) 2017, т. 10: Львів / Lwów / Lemberg як міські простори. Уявлення, досвіди, практики, ред. О. Аркуша, О. Вінниченко, М. Мудрий, ч. 2 [„Вісник Львівського університету. Серія історична” 2017, спец. вип.], s. 266-291.

Вінниченко О., У правовому просторі „вірменської нації” Львова. Спадкування за запо вітами. Регламентація та процедура надання їм юридичної сили в XVII – першій половині XVIII століття, [w:] Patrimonium. Студії з ранньомодерної історії Центрально-Східної Європи, т. 1: Ранньомодерна людина. Простір, влада, право XVIVIII століть, ред. В. Михайловський, Я. Століцький, Київ–Краків 2015, s. 339-358.

Вінниченко О., Шляхетські тестаменти в канцелярії (На матеріалах львівських та перемишльських ґродських актів першої половини XVIII століття), [w:] Urzędy państwowe, organy samorządowe i kościelne oraz ich kancelarie na polsko-ruskim pograniczu kulturowym i etnicznym w okresie od XV do XIX wieku. Materiały polskoukraińskiej konferencji naukowej w Okunince koło Włodawy 10-12 września 2007 roku, red. H. Gmiterek, J. Łosowski, Kraków 2010, s. 635-655.

Вінниченко О., Засвідчення і свідки шляхетських тестаментів першої половини XVIII ст. (за матеріалами Львівського ґродського суду), „Український історичний журнал” (Київ) 2008, № 5, s. 68-87.

Кочеркевич Я. О., Побожні формули у заповітах міщан м. Львова другої половини XVIXVII століть. Дипломатичний аналіз, „Архіви України” 2010, №5 (270), s. 45-61.

Published

2020-12-01

How to Cite

Winnyczenko, Oksana. 2020. “Testamenty mieszkańców Lwowa Z czasów Epidemii Pierwszej ćwierci XVII Wieku : Okoliczności sporządzenia”. Krakowskie Pismo Kresowe 12 (December):25-49. https://doi.org/10.12797/KPK.12.2020.12.02.