„Gong Głodomora” – humorystyczny obraz atmosfery intelektualnej i obyczajowości panującej w Zakładzie Przyrodoleczniczym doktora Apolinarego Tarnawskiego w Kosowie
DOI:
https://doi.org/10.12797/KPK.10.2018.10.05Ключові слова:
Аполінарій Тарнавський, Віт Тарнавський, Ігнатій Хшановський, Казімєж Вєжинський, Стефан Норблін, Косiв, польські курорти на Східних кресах, сатирична періодика, міжвоєнний періодАнотація
«Гонг ненажери» – гумористичний образ інтелектуальної ат - мосфери і звичаїв у Природолікувальному закладі доктора Аполінарія Тарнавського в Косові
«Гонг ненажери» є унікальним екземпляром сатиричного неперіодичного видання у вигляді машинопису під редакцією пацієнтів Лічниці натуральної медицини доктора Аполлінарія Тарнавського в Косові на Покутті, розташованої на території колишнього Станіславівського воєводства (нині Івано-Франківська область, Україна). Лічниця, яка функціонувала в 1893-1939 роках, була важливим центром польської культурно- го життя в Східних кресах. Будучи популярним місцем відпочинку, призначеним для інтелігенції, вона стала ідеальним полем для стимулювання розвитку літературної та художньої творчості. Збережений текст був створений видатними літераторами, пись- менниками, поетами і художниками, такими як: Казімєж Вєжинський, Віт Тарнав- ський, Стефан Норблін, Віктор Подольський, Войцех Залеський чи професор. Ігнатій Хшановський – які перебували в Косові на лікуванні влітку 1937 р. З відредагованого рукопису з’являється яскрава картина польського інтелектуального життя 30-х років XX століття. Крім того, текст приносить нам знання про те, яким формам розваг відда- вала перевагу еліта під час відпочинку в курортних місцевостях. Знайдений машино- пис, без сумніву, є важливим джерелом для дослідження про інтелектуальний внесок і культурний доробок косівської лічниці у розвиток вітчизняної культури.
Завантажити
Посилання
Dobroński A., Krasomówca rodem z Łomży, „Kontakty” 1982, nr 9, s. 11.
Gąsiorowski H., Przewodnik po Beskidach Wschodnich, t. 2, Lwów–Warszawa 1933.
Kania L., Wspomnienie o adw. Eugeniuszu Śmiarowskim (1878-1932), „Palestra” 2005, nr 11-12, s. 138-142.
Łoza S., Czy wiesz kto to jest?, Warszawa 1938.
Puto K., Zdroje Truskawieckie jako organ autokreacji kurortu wypoczynkowego, [on-line:] http://docslide.pl/documents/zdroje-truskawieckie-jako-organ-autokreacji-kurortu-wypoczynkowego.html#, odczyt: 16 II 2017.
Pruszyńska A., Topolska M.B., Tarnawski Wit, [w:] Encyklopedia polskiej emigracji i Polonii, t. 5: S–Ż, red. K. Dopierała, Toruń 2005, s. 109-110.
Tarkowska N., Lecznica narodu. Kulturotwórcza rola Zakładu Przyrodoleczniczego doktora Apolinarego Tarnawskiego na Pokuciu (1893-1939), Kraków 2016.
Topolska M. B., Tarnawska Busza Celina, [w:] Encyklopedia polskiej emigracji i Polonii, t. 5: S–Ż, red. K. Dopierała, Toruń 2005, s. 108-109.
Zbyszewski K., Stanisław Piasecki, [w:] Straty kultury polskiej, t. 1, red. A. Ordęga, T. Terlecki, Glasgow 1945, s. 370.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Krakowskie Pismo Kresowe
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Як цитувати
