Lwów i jego mieszkańcy w latach 1847-1850 w świetle „Pamiętników” Ksawery z Brzozowskich Grocholskiej

Wiktoria Kudela-Świątek

doi:10.12797/KPK.13.2021.13.03

Автор(и)

Wiktoria Kudela-Świątek Uniwersytet Pedagogiczny im. KEN w Krakowie https://orcid.org/0000-0001-9559-0784

DOI:

https://doi.org/10.12797/KPK.13.2021.13.03

Ключові слова:

Ксавера Ґрохольська, шляхта, Західний край, Львів, Галичина, галицькa різанина

Анотація

ЛЬВІВ ТА ЙОГО МЕШКАНЦІ 1847-1850 РР. У СВІТЛІ ТАК ЗВАНИХ «МЕМУАРІВ» КСАВЕРИ ҐРОХОЛЬСЬКОЇ, УРОДЖЕНОЇ БЖОЗОВСЬКОЇ

Метою цієї статті було поміркувати над тим, у якому світлі так звані «Мемуари» Ксавери Ґрохольської, уродженої Бжозовської (1807-1872), подільської поміщиці, укла- дені під такою назвою архієпископом Зигмунтом Щенсним Фелінським, відтворюють життя польської аристократії та шляхти у Львові в перші роки після подій, названих в історіографії Галицьким повстанням (Галицькою різаниною). Це особливий погляд на її біографію з багатьох причин. По-перше, згадане джерело є компіляцією спога- дів графині та незбережених фрагментів її листування з її найближчим оточенням. По-друге, це погляд людини, яка пізнає львівське дворянсько-шляхетське середовище особливим чином через заангажованість у благодійну діяльність. По-третє, згаданий документ показує внутрішній світ графині, її допомога дітям-жертвам Галицького пов- стання 1846 р., які перебували у Львові, а також показує атмосферу в місті в перші роки після цієї події. У статті накреслено портрет графині та обговорюється специфіка джерела, яке стало орієнтиром для міркувань. Окрім того, описано найважливіші починання у її благодійній діяльності під час перебування у Львові. Йдеться про купівлю житлового будинку для потреб сирітського притулку, що будувався при монастирі се- стер Сакре-Кер у Львові (Згромадження Сестер Найсвятішого Серця Ісуса), просвіт- ницьку діяльність та кошти утримання незаможних дівчат, що проживали у інтерна- ті при цьому ж монастирі та доброчинна діяльність на користь патріотичних діячів, ув’язнених у львівській тюрмі т. зв. Маґдалєнці та їх родин.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографія автора

Wiktoria Kudela-Świątek, Uniwersytet Pedagogiczny im. KEN w Krakowie

Doktor nauk humanistycznych w zakresie historii, tłumaczka, adiunktka w Instytucie Historii i Archiwistyki Uniwersytetu Pedagogicznego im. KEN w Krakowie. Zainteresowania naukowe: historia mówiona, problematyka pamięci (w tym m.in. miejsca pamięci i pamięć zbiorowa), dzieje Polaków na Wschodzie w XIX i XX w., Wielki Głód na Ukrainie.

Посилання

Źródła drukowane:

Antoniewicz K., Wspomnienia misyjne z lat 1846, Poznań 1849.

Brzozowski K., O nowoczesnym zarządzaniu majątkiem – rady dla potomnych Karola Belina Brzozowskiego. Źródła do dziejów gospodarstwa ziemiańskiego na Kresach w XIX wieku, red. i przyg. do dr. P. Franaszek, Kraków 2005.

Dębicki L., Z dawnych wspomnień 1846-1848, Kraków 1903.

Feliński Z.S., Listy świętego do matki Ewy z Wendorffów Felińskiej z lat 1838-1860, [oprac. listów i wprow. T.A. Frącek], Warszawa–Teresin 2012.

Henryka Schmitta listy do żony (1845-1880), oprac. S. Kieniewicz, Wrocław 1961.

Listy z ziemi naszej. Korespondencja Wincentego Pola z lat 1826-1872, oprac. Z. Sudolski, Warszawa 2004.

Pamiętniki Xawery z Brzozowskich Grocholskiej uporządkowane i dopełnione na podstawie własnych jej listów i współczesnych korespondencyj, oprac. Z.S. Feliński, Kraków 1894.

Reyowie. Wspomnienia XIX-XX w., oprac. i wstęp J. Skrzypczak, Mielec 2009.

Wiesiołowski F., Pamiętnik z r. 1845-1847, Lwów 1868.

Prasa:

„Czas” 1891.

Opracowania:

Bruchnalska M., Brzozowska Eliza (zm. 1857), [w:] Polski słownik biograficzny, t. 3, Kraków 1937, s. 58.

Brzezina K., Klasztor i zakład naukowo-wychowawczy ss. Najświętszego Serca Jezusa z kaplicą p.w. Najświętszych Serc Jezusa i Marii, [w:] Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX,

Kraków 2004, s. 21-46, Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej, cz. 1: Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego, red. nauk. J.K. Ostrowski, t. 12.

Chotkowski W., Historia polityczna dawnych klasztorów panieńskich w Galicyi 1773-1848, Kraków 1905.

Dunin-Borkowski J.S., Rocznik szlachty polskiej, t. 1, Lwów 1881.

Kudela-Świątek W., Spuścizna korespondencyjna hrabiny Ksawery z Brzozowskich Grocholskiej (1807-1872), „Studia z Dziejów Rosji i Europy Środkowo-Wschodniej” 2022, t. 57, z. 1, s. 35-56 (w druku). DOI: https://doi.org/10.12775/SDR.2022.1.02

Litwornia A., Rzym Mickiewicza. Poeta nad Tybrem 1829-1831, Warszawa 2005.

Marut A., Zabytki dworskie w Weryni, „Rocznik Kolbuszowski” 2002, nr 6, s. 57-65.

Piórek M., Właściciele ziemscy Weryni i Kolbuszowej, „Rocznik Kolbuszowski” 1986, nr 1, s. 23-38.

Popek J., Ród Tyszkiewiczów z Weryni, Warszawa 2018.

Sieradzki J., Relacja wikarego o 1846 r., „Kwartalnik Historyczny” R. 57, 1949, z. 1-4, s. 127-138.

Sierżęga P., Kazimierz Tyszkowski (1894-1940). Z dziejów nauki polskiej w międzywojennym Lwowie, Rzeszów 2011.

Szczepański J., Weterani powstań narodowych w Zakładzie św. Kazimierza w Paryżu, Warszawa 2011.

Śliwowska W., Sobańska Róża (1798-1880), [w:] Polski słownik biograficzny, t. 39, Kraków 1999-2000, s. 414.

Załęski S., Szkic dziejów Towarzystwa Sióstr Serca Jezusowego na ziemi polskiej, Kraków 1885.

Załęski S., Żywot czcigodnej matki Magdaleny Zofii Barat założycielki Towarzystwa Sióstr Najśw. Serca Jezusowego oraz szkic dziejów tegoż Towarzystwa osobliwie na ziemi polskiej, Kraków 1885.

Колесник В., Відомі поляки в історії Вінниччини. Бібліографічний словник, Вінниця 2007, [Kolesnik V., Vіdomі polâki v іstorії Vіnniččini. Bіblіografіčnij slovnik, Vіnnicâ 2007].