Praktyka spadkobrania testamentowego a rodzina szlachecka w świetle aktów ostatniej woli z ksiąg grodzkich lwowskich i przemyskich pierwszej połowy XVIII wieku

Oksana Winnyczenko

doi:10.12797/KPK.06.2014.06.04

Автор(и)

Oksana Winnyczenko Ukraiński Uniwersytet Katolicki we Lwowie

DOI:

https://doi.org/10.12797/KPK.06.2014.06.04

Ключові слова:

Руське воєводство в першій половині XVIII ст., шляхта, львівські та перемишльські ґродські акти, шляхетські заповіти (тестаменти), спадкування за заповітом, предмет заповідання, спадкоємці, шляхетська родина

Анотація

Шляхетська родина та практика спадкування за тестаментом у світлі актів останньої волі з львівських і перемишльських ґродських книг першої половини XVIII століття

Тестаменти належать до тих актових джерел, які дозволяють докладно досліди- ти форми власності й загалом майновий стан шляхетської родини. В актах останньої волі дуже часто згадується походження майна (спадкове, набуте, заставне тощо), об- ставини пов’язані з його набуттям, а іноді історію володіння цим майном заповідачем та його предками. Предмет заповідання в першій половині XVIII ст. репрезентує ін- формація, що міститься в диспозиціях шляхетських заповітів, вписаних до львівських і перемишльських ґродських книг. Шляхта в основному розпоряджалася грошовими сумами та нерухомим майном (селами, частками сіл, землями, дуже рідко будинка- ми). Речі згадувалися тільки в окремих заповітах і – лише в поодиноких випадках – перелічувались попредметно (переважно зброя, коштовності, рідше посуд). Частина тестаторів (тих, котрі не були заможними і чия власність складалася з речей особис- того вжитку, зброї, одягу тощо) заповідали усе майно, яким вони володіли, натомість більшість заповідачів не перелічували усього рухомого і нерухомого майна. Предмет останньої волі корелювався в залежності від того, чи тестатори мали нащадків, чи на спадок претендували дальші родичі. Диспозитивна частина заповітів містить чима- ло матеріалу для дослідження майнових і родинних відносин у шляхетському соціумі, а також дозволяє простежити сімейні конфлікти, які розгорталися навколо спадщи- ни. Відтак тестаменти добре ілюструють наскільки важливим був спадок для стату- су шляхтича у тогочасному суспільстві. Укладачі заповітів, які не мали потомства або діти яких на момент заповідання померли, призначали спадкоємця, натомість ті теста- тори, які мали нащадків, лише розподіляли майно між ними, намагаючись здійснити рівномірний розподіл. У призначенні майбутнього спадку, переважно, дотримувались коронного спадкового законодавства: 3/4 майна ділили між синами, 1/4 – між донька- ми, не залежно від кількості останніх. Досліджені тестаменти підтверджують вживан- ня такої пропорції на практиці, проте з заповітів відомі також і випадки повного або часткового усунення від спадку.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографія автора

Oksana Winnyczenko, Ukraiński Uniwersytet Katolicki we Lwowie

Doktor nauk historycznych, docent Katedry Nowej i Nowożytnej Historii Ukrainy, prodziekan Wydziału Humanistycznego Ukraińskiego Uniwersytetu Katolickiego. Zajmuje się historią wczesnonowożytnej Rzeczypospolitej, testamentami szlachty koronnej i mieszczan lwowskich.

Посилання

Bandtkie Stężyński J. W., Prawo prywatne polskie napisane i wykładane przed rokiem 1830, Warszawa 1851.

Bardach J., Les dispositions à cause de mort dans l’Europe Centre-Este et de l’Est entre le 16e et le 18e siècle,[w:] Actes à cause de mort. Acts of last will, Bruxelles 1993, part 3, s. 197-207.

Cynarski S., Dzieje rodu Lanckorońskich z Brzezia od XIV do XVIII wieku. Sprawy kariery urzędniczej i awansu majątkowego, Warszawa–Kraków 1996.Cui contingit nasci, restat mori. Wybór testamentów staropolskich z województwa sandomierskiego, oprac. M. Lubczyński, J. Pielas, H. Suchojad, Warszawa 2005, s. 6-13.

Dąbkowski P., Dobra rodowe y nabyte w prawie litewskim od XIV do XVI wieku, Lwów 1916, Studya nad historyą prawa polskiego, t. 4, z. 1.Dąbkowski P., Prawo prywatne polskie, t. 1-2, Lwów 1910.

Dunin K., Dawne mazowieckie prawo, Warszawa 1880.Herbarz Polski, cz. 1: Wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich, ułożył i wydał A. Boniecki, t. 8, Warszawa 1906.

Falniowska-Gradowska A., Wstęp, [w:] Testamenty szlachty krakowskiej XVII-XVIII wie-ku. Wybór tekstów źródłowych z lat 1650-1799, oprac. A. Falniowska-Gradowska, Kraków 1997, s. V-XXV, Rozprawy Wydziału Historyczno-Filozoficznego / Polska Akademia Umiejętności, t. 86.

Krochmal J., Przemyskie testamenty staropolskie, „Rocznik Historyczno-Archiwalny”, Prze-myśl,1989, t. 6, s. 133-160.

Mikuła M., Testament publiczny i prywatny w Statutach litewskich na tle praktyki prawnej, [w:] Prawo blisko człowieka – z dziejów rodzinnego i spadkowego. Materiały konferencji zorganizowanej przez Sekcję Historii Państwa i Prawa Towarzystwa Biblioteki Słuchaczów Prawa Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków 7-8 marca 2007 r., red. M. Mikuła, Kraków 2008, s. 177–193.

Mikuła M., Zakres przedmiotowy spadkobrania testamentowego w statutach litewskich, „Kra-kowskie Studia z Historii Państwa i Prawa” 2010, t. 3, s. 131-143.

Płaza S., Historia prawa w Polsce na tle porównawczym, cz. 1: X-XVIII w., Kraków 2002.Popiołek B., Woli mojej ostatniej testament ten... Testamenty staropolskie jako źródło do hi-storii mentalności XVII i XVIII wieku, Kraków 2009, Prace Monograficzne / Uniwersytet Pedagogiczny im. Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie, nr 514.

Urzędnicy podolscy XIV-XVIII wieku. Spisy, oprac. E. Janas, W. Kłaczewski, J. Kurtyka, A. So-chacka, Kórnik 1998.Urzędnicy województwa ruskiego XIV-XVIII wieku (ziemie halicka, lwowska, przemyska, sa-nocka). Spisy, oprac. K. Przyboś, Wrocław–Warszawa–Kraków–Gdańsk–Łódź 1987.

Zielecka-Mikołajczyk W., Prawosławni i unici w Rzeczypospolitej XVI-XVIII wieku wobec życia i śmierci w świetle testamentów, Warszawa 2012.

Vіnničenko O., Zapovіti šlâhti Rusʹkogo voєvodstva peršoї polovini XVIII stolіt-tâ (Na materіalah relâcіjnih knig Lʹvіvsʹkogo ґrodsʹkogo sudu), „Zapiski Nauko-vogo tovaristva іmenі Ševčenka” 2006, t. 252: Pracі Komіsії specіalʹnih (dopomіž-nih) іstoričnih disciplіn), s. 663-686 [Вінниченко О., Заповіти шляхти Руського воєводства першої половини XVIII століт-тя (На матеріалах реляційних книг Львівського ґродського суду), „Записки Науко-вого товариства імені Шевченка” 2006, т. 252: Праці Комісії спеціальних (допоміж-них) історичних дисциплін), s. 663-686].

Vіnničenko O., Konflіkti v šlâhetsʹkomu socіumі kіncâ XVII – peršoї polovini XVIII st. na storіnkah zapovіtіv (na materіalah relâcіjnih knig Lʹvіvsʹkogo ґrod-sʹkogo sudu), „Socіum. Alʹmanah socіalʹnoї іstorії” 2007, vip. 7: Konflіkt ta po-rozumіnnâ v іstorії serednʹovіčnoї і rannʹomodernoї Єvropi, s. 161-173 [Вінниченко О., Конфлікти в шляхетському соціумі кінця XVII – першої половини XVIII ст. на сторінках заповітів (на матеріалах реляційних книг Львівського ґрод-ського суду), „Соціум. Альманах соціальної історії” 2007, вип. 7: Конфлікт та по-розуміння в історії середньовічної і ранньомодерної Європи, s. 161-173].

Vіnničenko O., Spadkuvannâ za zapovіtom v ukraїnsʹkih zemlâh: geneza і pravova re-ґlamentacіâ u šlâhetsʹkomu seredoviŝі Rečі Pospolitoї, „Zapiski Naukovogo tovaristva іmenі Ševčenka” 2010, t. 260: Pracі Komіsії specіalʹnih (dopomіžnih) іstoričnih disciplіn), kn. 1, s. 74-87 [Вінниченко О., Спадкування за заповітом в українських землях: генеза і правова ре-ґламентація у шляхетському середовищі Речі Посполитої, „Записки Наукового товариства імені Шевченка” 2010, т. 260: Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін), кн. 1, s. 74-87].

Vіnničenko O., Šlâhetsʹkі testamenti v kancelârії (Na materіalah lʹvіvsʹkih ta peremišlʹsʹkih ґrodsʹkih aktіv peršoї polovini XVIII stolіttâ), [w:] Urzędy państwowe, organy samorządowe i kościelne oraz ich kancelarie na polsko-ruskim pograniczu kulturowym i etnicznym w okresie od XV do XIX wieku. Materiały polsko--ukraińskiej konferencji naukowej w Okunince koło Włodawy 10-12 września 2007 roku, red. H. Gmiterek, J. Łosowski, Kraków 2010, s. 635-655 [Vіnničenko O., Šlâhetsʹkі testamenti v kancelârії (Na materіalah lʹvіvsʹkih ta peremišlʹsʹkih ґrodsʹkih aktіv peršoї polovini XVIII stolіttâ), [w:] Urzędy państwowe, organy samorządowe i kościelne oraz ich kancelarie na polsko-ruskim pograniczu kulturowym i etnicznym w okresie od XV do XIX wieku. Materiały polsko--ukraińskiej konferencji naukowej w Okunince koło Włodawy 10-12 września 2007 roku, red. H. Gmiterek, J. Łosowski, Kraków 2010, s. 635-655].

Vіnničenko O., Zapovіt sandomirsʹkogo voєvodi Âna Tarla (1750 r.),„Vіsnik Lʹvіv-sʹkogo unіversitetu. Serіâ іstorična” 2009, vip. 44, s. 385-415 [Вінниченко О., Заповіт сандомирського воєводи Яна Тарла (1750 р.),„Вісник Львів-ського університету. Серія історична” 2009, вип. 44, s. 385-415].